Голодомор 1932-1933 років — навмисно організований злочин сталінської тоталітарної системи проти українського народу. Конфіскацію продовольства комуністичний режим застосовував як зброю масового знищення. В Україні ми фактично маємо справу з геноцидом не лише за національною, але й за соціальною ознакою. Адже дії тодішньої влади були спрямовані саме на українське селянство.
Голод, який поширювався протягом 1932 року, набув своєї найстрашнішої сили на початку 1933 року. Було підраховано, що на початку року середня селянська родина з п"яти осіб мала не більше 50 кг зерна, щоб проіснувати до наступного врожаю. Селяни, залишившись без хліба, їли котів, собак, щурів, кору, листя. Найбільшого розмаху голод набув після завершення роботи хлібозаготівельної комісії весною-літом 1933 року. Люди від голоду гинули страшною смертю. Та жахливішим за смерть було притуплення моральності. Саме тоді були зафіксовані численні випадки канібалізму.
Жертвами голодомору стали мільйони осіб. Серед них згідно з багатьма історичними та статистичними джерелами 3 млн 900 тис. дітей.
Історичний факт Голодомору 1932-1933 років визнали щонайменше 70 країн світу. 13 з них визнали його актом геноциду: Австралія, Угорщина, Ватикан, Литва, Естонія, Італія, Аргентина, Канада, Грузія, Польща, США, Іспанія та Перу.
Важливим результатом для визнання світовою спільнотою Голодомору 1932-1933 рр. актом геноциду стало ухвалення 58-ю сесією ГА ООН "Спільної заяви з нагоди 70-х роковин Голодомору – Великого голоду 1932-1933 років в Україні". Співавторами Спільної заяви (а по суті – Декларації) стали 36 держав-членів ООН. При цьому жодна з решти країн-членів ООН не висловилася проти.
Важливим також є те, що співавтором заяви виступила Російська Федерація, яка, по суті, вперше на державному рівні визнала факт Голодомору, його масштаби та наслідки для Українського народу.
Надзвичайно важливими для міжнародного визнання Голодомору геноцидом стали Висновки Спеціальної комісії Конгресу США з питань дослідження Голодомору 1932-1933 років в Україні, ухвалені ще 1988 року. В них, зокрема, йшлася мова про те, що жертвами Голодомору на Україні 1932-1933 рр. стали мільйони осіб. Також там відмічалося, що Голодомор був наслідком максимальної конфіскації сільськогосподарських продуктів у населення села.
Як в Україні, так і за її межами не досягнуто згоди стосовно подій, відзначених як Голодомор. Існують альтернативні точки погляду на ті події. Деякі вважають, що ніякого голодомору взагалі не було, а була посуха на всій території СРСР, в результаті чого у населення були певні проблеми з харчуванням. Інші переконані, що не можна кваліфікувати геноцидом події, що сталися до укладення міжнародного документу про геноцид (1948 р.) до того, що оскільки від голоду помирали не лише в Україні, то нема доказів про акцію, направлену проти українців.
Але тим не менш існує багато неспростовних доказів, що Голодомор в Україні був обумовлений не економічно, а політично і тому не можна заперечувати запланованості голодомору-геноциду.
3 
79692
Коментарі
1