Керівник енергетичних програм центру "Номос" Михайло Гончар вважає, що Україна фактично підтримала російського газового монополіста "Газпром" у його суперечці з Білоруссю.
Про це він заявив у коментарі Gazeta.ua.
"Перш за все, немало сенсу ставати на чиюсь сторону. Існує специфіка відносин між двома цими країнами в рамках союзної держави Росії і Білорусі, ЄврАзЕСу, митного союзу. Тому це їхня двостороння справа. І ставати на чийсь бік не було б коректним. Формально українська сторона вустами міністра закордонних справ зайняла нейтральну позицію. Але це лише декларативна позиція. А практично в цій ситуації Україна по один бік із "Газпромом", оскільки після початку обмеження постачань газу українська сторона відразу погодилася надати свої послуги по забезпеченню прокачки тих обсягів газу, які йшли на Білорусь. Зрозуміло, що по іншому не могло бути. Але українській стороні було б доцільно ініціювати багатосторонні консультації, щоб вказати російській стороні на неприпустимість подібних підходів до вирішення питань, які мають розв'язуватися в цивілізований спосіб. Якщо сторони мають невирішену господарську суперечку, то вони мають не махати газовим кийком, а звертатися до суду", - переконаний експерт.
"Будь-який контракт містить статтю, яка передбачає, що коли сторони не досягають згоди з того чи іншого питання, вирішують цю проблему в арбітражному порядку. Тут ми цього не спостерігали. Тому, якби українська сторона також, враховуючи те, що Україна вже двічі ставала жертвою підходів з боку "Газпрому" в 2006 і 2009 роках, збалансувала формально-нейтральну позицію відповідним зверненням до європейської комісії, інших країн-сусідів щодо започаткування консультацій, це була б де-факто і де-юре нейтральна позиція України. А так це виглядає, що, декларуючи нейтралітет, ми виявляємося по один бік із газовою монополією країни, яка використовує енергоресурси в якості інструменту політичного впливу", - зазначає Гончар.
"Якщо в майбутньому виникне подібна ситуація щодо України, скажімо, не сподобається Росії, що Україна не хоче зливати "Нафтогаз" в "Газпром", та й узагалі, придумати привід для чергової газової війни нескладно, - і "Газпром" точно так же використає білоруський маршрут, щоб карати Україну. Тому хтось, - той, хто мудріший, - мав би покласти цьому край, розірвати це зачароване коло. Не варто думати: ах, ви маєте проблеми? Ми на них заробимо. Бо наступного разу так само зароблять на нас", - наголосив Гончар.
Експерт висловив думку, що жодна країна Східної Європи у випадку можливого газового конфлікту з "Газпромом" не в змозі протистояти російському монополісту сам на сам.
"Після української газової кризи 2006 року на рівні президентів країн Центрально-Східної Європи була спроба організувати таку солідарність, так звана "краківська ініціатива", зорганізована польським президентом Лехом Качинським, підтримана Віктором Ющенком, до якої приєдналася Литва, Грузія, була небайдужа Білорусь. Але далі декларацій воно не пішло. Але те, що відбулось в 2009 році, підтверджує необхідність солідарності країн-споживачів газу. Бо поодинці кожна з цих країн у суперечці проти Росії приречена на програш. І ще одне, не слід забувати, що в нас з Білорусією є низка невирішених питань, які вирішувалися позитивно, а зараз можуть бути загальмовані — завершення питання по кордонам, боргове питання", - підсумував експерт.
5 
79692
Коментарі
11