Сонний параліч: які симптоми та як із ним впоратися

Найчастіше сонний параліч трапляється у тих, хто у стресі, депресії, часто недосипає, зловживає алкоголем чи наркотиками, має психічні розлади. Близько 8% людей переживали сонний параліч, за статистикою.

Сонний параліч (сонний ступор) – це один із розладів сну. Його вважають перехідним станом між неспанням і сном. Характеризується м'язовою слабкістю: людина перебуває у свідомості, але поворухнутися не може. Відчуття, ніби прокинувся і продовжуєш бачити сон. Найчастіше сонний параліч супроводжується сильними галюцинаціями та занепокоєнням.

Зазвичай він відбувається, коли людина спить на спині, а його сприятливими факторами є надмірна напруга, перезбудження, порушення біоритмів після тривалого перельоту, зміна режиму сну та супутні панічні розлади. Сонний параліч може бути і симптомом депресії, мігрені, нарколепсії, синдрому обструктивного апное уві сні, артеріальної гіпертензії та тривожних розладів, пише ТСН.

Сонний ступор трапляється у 5-40% людей віком 12030 років. Найбільш поширений серед людей з нарколепсією. Частіше схильні до випадків сонного паралічу студенти: серед них його випробували 28,3%. Найбільш схильними до сонного паралічу виявилися психіатричні хворі, серед яких сонний параліч траплявся у 31,9%.

 

Такий розлад сну іноді супроводжується прискореним серцебиттям, підвищеним потовиділенням і може тривати від декількох секунд до 15-20 хв. Шотландська письменниця Карен Емслі, яка страждає на сонний ступор з підліткового віку, якось описала його.

"Ще з підліткових років я час від часу помічала темні постаті в кутку своєї спальні, а прокидаючись, могла побачити поряд з ліжком дивних істот. Іноді я відчувала, як хтось хапає мене за руку, як грудну клітку стискає під тягарем невідомого чудовиська, як моє тіло згинається і обертається у просторі. Я чула дзижчання, дзвін, свист і навіть непристойності, які хтось шепотів мені на вухо. Якщо в цей момент був увімкнений телевізор або радіо, я могла чітко чути передачу і, коли параліч відпускав мене, легко переказувала почуте. Якщо хтось входив у кімнату, лунав звук дверного дзвінка, гавкав собака або (як справді одного разу сталося) відключали електрику, я повністю це усвідомлювала. Я намагалася закричати, підняти повіки, відчайдушно намагалася прийти до тями, але залишалася зовсім нерухома", – розповіла вона.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сіпається око: у чому причина і що робити

Ознаки та симптоми сонного паралічу:

– нездатність поворухнутися кілька секунд, а іноді кілька хвилин;

– збереження свідомості;

– нездатність говорити;

– галюцинації та відчуття, які лякають;

– відчуття тиску на груди;

– неможливість відокремити реальність від вигадки;

– відчуття смерті, що насувається;

– інтенсивне потовиділення;

– головний та м'язовий біль;

– параноя.

Медики заспокоюють, що під час сонного паралічу не можна померти. Причинами смерті уві сні можуть стати серцево-судинні проблеми – інфаркт і порушення серцевого ритму, що призводять до зупинки серця, або інсульт. Навіть пацієнти із синдромом апное, у яких фіксують зупинки дихання, помирають не від того, що забувають дихати, а від супутньої серцево-судинної патології.

Як відбувається діагностика та лікування недугу

Здебільшого після сонного паралічу не звертаються до лікарів, оскільки він не позначився якимось чином на житті. Якщо ж він повторюється і викликає довготривалі тривожні розлади, то діагностувати його можна лише детально вивчивши усі скарги пацієнта та завдяки спеціальному анкетуванню. Інструментальної діагностики такого розладу сну поки не винайдено.

Лікування сонного паралічу полягає здебільшого в усуненні факторів, які можуть провокувати такі епізоди. Таким людям рекомендують елементи психотерапії, контроль за гігієною сну – налагодження нормалізації и системності, а також позбавлення від шкідливих звичок, відмова від вживання стимулюючих напоїв у другій половині дня, немедикаментозне зменшення рівня стресу чи підвищення рівня стресостійкості, підвищення рівня фізичної активності тощо.

Що лікарі радять:

– навіть у вихідні та святкові дні дотримуватись однакового режиму "сон — неспання";

– створити сприятливі умови для сну – чиста прохолодна кімната для спання, зручний матрац, комфортна білизна;

– забезпечити неяскраве нічне освітлення у кімнаті;

– не їсти за 2 год. до сну та утриматися від вживання алкоголя та кави ввечері;

– регулярно робити фізичні вправи, але не пізніше, ніж за 2 год. до сну;

– створити ритуал із заспокійливими заняттями перед сном, такими як прослуховування спокійної музики, читання тощо.

×