Митрополит Павло є найбільш компромісною фігурою на посаду Предстоятеля УПЦ

13 серпня в Києві відбудеться Собор єпископів Української православної церкви Московського патріархату. Обиратимуть нового Предстоятеля. Колишній глава митрополит Володимир помер 5 липня.

Собор відбудеться в Трапезному Храмі на території Києво-Печерської Лаври. У ньому братиме участь весь Єпископат - близько 100 священнослужителів з усієї України. Три людини, які наберуть максимальну кількість голосів у першому турі, пройдуть у другий. Там остаточно обирається Предстоятель церкви.

Це дуже важлива подія в релігійному світі. Глава обирається по-життєво й має великий вплив, у тому числі на внутрішньополітичний розклад. Усередині Єпископату розгорнулася боротьба між трьома претендентами.

Москва має намір активно використовувати фактор Церкви на політичному рівні і формування в Україні політики "руського миру". В даний час Кремль у якості ставленика патріарха Московського Кирила бачить митрополита Бориспільського та Броварського Антонія, керуючого справами УПЦ. Використовуючи всі дипломатичні і політичні канали, в тому числі по лінії ФСБ Росії, активно формує проросійське лобі на вибори Предстоятеля УПЦ.

Їй протистоїть група митрополита Олександра, в минулому секретаря митрополита Володимира. Ця група просуває кандидата близького до нинішньої Адміністрації президента - митрополита Вінницького і Барського Симеона. Для Петра Порошенка призначення на пост Глави церкви своєї людини означає перемогу на ідеологічному полі. Також це посилить президентську вертикаль, розставляючи на ключові позиції близьких до себе людей.

Одним із найбільш ймовірних претендентів є митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павло. Він протягом 20 років є намісником Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври. Був призначений митрополитом Володимиром. Є його учнем, спадкоємцем ідей і бачення устрою УПЦ. По суті, був його правою рукою і головним помічником. Супроводжував під час усіх поїздок по Україні та за кордоном. Володимир проводив виважену та збалансовану політику всередині УПЦ. Павло відповідно продовжить дану політику, яка ґрунтуватиметься на компромісі між існуючими проросійськими і прозахідними течіями в УПЦ. Павло - стабілізуючий фактор УПЦ. Користується повагою Єпископату, здатний об'єднати її і забезпечити розвиток. Також є сильним і досвідченим менеджером і організатор. Коли був призначений намісником Києво-Печерської Лаври, багато будівель там були зруйновані. За 20 років зумів відновити всі храми і церкви. Павло - об'єднує політиків і бізнес меценатів незалежно від їх переконань і кольору влади. Працював при всіх президентах України і з усіма політичними силами. Це найбільш компромісна фігура, здатна вирішити конфлікти.