5 видатних іноземців, які жили та працювали в Україні

В Україні нараховується більше 130 національностей. Найбільше - росіян, білорус, молдаван, кримських татар, болгар, угорців, румун і поляків. Багато з них займаються політикою, культурною та громадською діяльністю.

Gazeta.ua пропонує історії п'яти іноземців, які жили та працювали в Україні в різні часи.

Сергій Параджанов

Вірменський і український кінорежисер. Народився в Грузії, Тбілісі, у вірменській родині. В Україні створив фільми "Наталія Ужвій", "Золоті руки", "Думка" (всі - 1957), "Перший хлопець" (1958), "Українська рапсодія" (1961). Міжнародне визнання прийшло після екранізації 1964 року повісті Михайла Коцюбинського "Тіні забутих предків". Фільм отримав 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (із них — 24 гран-прі) у двадцять одній країні.

1973 року був заарештований і засуджений до п'ятирічного ув'язнення за гомосексуалізм, хоча в обвинувальному вироку були статті і "за спекуляцію", і "за український націоналізм". Через ідеологічну цензуру не вийшли фільми "Intermezzo" (за М. Коцюбинським), "Київські фрески", "Ікар", "Сповідь".

В одному зі своїх інтерв'ю Параджанов сказав: "Всі знають, що в мене три батьківщини. Я народився в Грузії, працював на Україні і збираюся вмирати у Вірменії". 17 липня 1990 року він приїхав до Єревану, де через три дні і помер.

Іван Кавалерідзе

Український скульптор, режисер, сценарист і художник. Його батько - Васо Кхварідзе - нащадок грузинського князівського роду. В Україну переїхав у середині ХІХ століття після закінчення Кавказької війни.

Іван Кавалерідзе створив пам'ятники "Лев Толстой", "Святослав у бою", "Запорожець на коні", "Пушкін і Гоголь" та безліч інших. Автор меморіальних таблиць і горельєфів. На Одеській і Київській кіностудіях зняв такі власні фільми: "Повія", "Григорій Сковорода", "Коліївщина", "Прометей", "Наталка Полтавка". Написав сценарії до фільмів "Тарас Бульба", "Фарфор", "Київська Русь". Крім того, був художником кіно та писав власні п'єси.

Вікентій Хвойка

Український археолог. Народився в Чехії. Його рід мав старовинне рицарське походження. У 27 років з Австро-Угорщини переїхав до Києва. Тут почав займатись археологією. 1893 року — відкрив і дослідив Кирилівську стоянку, що існувала близько 20 тисяч років тому на Подолі в Києві. Там виявив скупчення великих кісток мамонтів. 1896 року — відкрив пам'ятки трипільської культури в селах Трипілля, Жуківці, Стайки на Київщині, а також на березі Дніпра в Києві.

Здобуті Вікентієм Хвойкою колекції, а також рукописні матеріали зберігаються та експонуються в Національному музеї історії України в Києві та Державному історичному музеї Москви.

Єжи Онух

Сучасний польський художник, який більше десяти років жив і працював в Україні. З 1997 до 2005 року був директором Центру сучасного мистецтва в Києві. Потім - директором Польського Інституту у Києві та радником посольства Польщі в Україні в 2005-2010 роках. Як художник працював у жанрах інсталяції та перформансу. Був куратором українських художників Тараса Полатайка на 25-му бієнале у Сан-Пауло та Віктора Марущенко на 24-му бієнале у Сан-Пауло.

Ілона Кочарян

Українська режисерка родом з Вірменії. Її фільм "Коріння" презентують на цьогорічному Каннському фестивалі з 11 по 22 травня. У стрічці розповідається про сімейну історію періоду війни в Нагорному Карабасі 1994 року.