четвер, 17 січня 2008 07:09

У Святошині відкрили хоспіс для онкохворих

Автор: фото: Олександр НАГУРНИЙ
  Головлікар онколікарні на вулиці Верховинній Геннадій Олініченко супроводжує заступника мера Ірену Кільчицьку та керівника управління з питань охорони здоров’я мерії Людмилу Качурову дорогою від хоспісу до онколікарні. Хоспіс розташований позаду них. Учор
Головлікар онколікарні на вулиці Верховинній Геннадій Олініченко супроводжує заступника мера Ірену Кільчицьку та керівника управління з питань охорони здоров’я мерії Людмилу Качурову дорогою від хоспісу до онколікарні. Хоспіс розташований позаду них. Учор

У вівторок біля міської онкологічної лікарні, що на вул. Верховинній, 69, Святошин, відкрили хоспіс для хворих на останню стадію раку.

Хоспіс — медична установа, де доглядають за невиліковно хворими і готують їх до смерті. Двоповерховий корпус розташований метрів за сто від лікарні. На вхідних дверях намальована жіноча рука, що відпускає метелика на волю. Таку емблему придумали медики-онкологи. Невиліковно хворих тут доглядатимуть 139 осіб медперсоналу. Будівля розрахована на 25 осіб. Є їдальня, церква, бібліотека, зимовий сад. Навпроти кабінету керівника закладу Олексія Калачова, 33 роки, стоять три клітки з папугами.

— Ці птахи знімають психологічне напруження, — пояснює він.

Усі палати — одномісні, окрім однієї, на першому поверсі, яка розрахована на чотирьох осіб. Є люди, які не хочуть помирати самотньо. Вони й перед смертю прагнуть спілкуватися з іншими, пояснює "ГПУ" призначення цієї кімнати Геннадій Олініченко, 43 роки, головлікар онколікарні.

У кожній палаті є санвузол, ліжко, шафа, тумбочка, телевізор, DVD-програвач і музичний центр. Журналістам показали кімнату для хворих на рак дітей. Там одне звичайне ліжко і маленька колиска.

Раніше хоспіс працював на сьомому поверсі онколікарні, але він був набагато меншим — на 10 ліжок.

На відкриття прийшла заступниця мера Ірена Кільчицька. Вона пообіцяла, що кількість місць збільшать, поставлять додаткові ліжка. Однак головлікар зауважує, що таке робити не можна.

— За міжнародними умовами, кількість ліжок у хоспісі не має перевищувати 25. Інакше медперсоналу надто важко працювати, — пояснює він "ГПУ". — Усі палати мають бути одно- або чотиримісними. Двомісні робити заборонено: хворий надто гостро переживає смерть сусіда. Тримісні теж заборонені. Людська психологія така, що серед трьох завжди виникає група з двох однодумців. Вони роблять з третьої особи ворога, — зауважує Олініченко.

До хоспісу потрапляють невиліковно хворі на рак, яких із різних причин не можуть або й не хочуть доглядати рідні. Серед них багато літніх і самотніх людей. Родичі забезпечують їх памперсами, мийними засобами. У самому закладі помирає 80% осіб, а решті 20% призначають знеболювальні ін"єкції і відправляють додому. За словами Олексія Калачова, в середньому людина перебуває в них три місяці, а потім помирає.

— Буває, що люди лежать у хоспісі до року, — каже медсестра Ірина. — Працювати тут ніхто не хоче. Зарплата в персоналу маленька, 900 гривень щомісяця. Дуже важко — й морально, й фізично. Особливо, як дітки помирають. За 2006-й померло шестеро. Попрацюєш тут рік, і смерть сприймаєш як належне, — додає вона.

У Києві є ще два хоспіси: в міській клінічній лікарні N2, що на вул. Краківській, 13 — на 30 місць; у лікарні N10 на просп. 40-річчя Жовтня, 59а — на 70. У мерії говорять, їх не вистачає і обіцяють до кінця 2008-го відкрити ще три таких заклади — по 50 місць у кожному.

Торік в онколікарні на Верховинній лікувалися 717 пацієнтів.

Зараз ви читаєте новину «У Святошині відкрили хоспіс для онкохворих». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі