— Три роки тому в моєму дачному кооперативі зникли електричні дроти і трансформатор. Обленерго й досі не підключило світло. Немає можливості, кажуть. Тоді я поставив сонячні батареї. Вони повністю забезпечували будинок електроенергією, але лише у весняно-літній період. Із вересня-жовтня ефективність падає, бо бракує сонця. Тому вирішив використовувати ще й силу вітру для вироблення електрики, — розповідає 51-річний Віталій Майборода з Полтави.
Чоловік змайстрував вертикальний вітрогенератор. На роботу витратив кілька днів.
Вітрогенератор складається з двох розпиляних навпіл металевих діжок, установлених під кутом 90 градусів відносно одна одної. Вони закріплені на вертикальній осі з підшипниками. Вісь приєднана до автомобільного генератора на 24 Вт від вантажівки КамАЗ. Струм іде до акумуляторів. А звідти — до мережі будинку. Аби перетворити 24 вольти постійного струму на 220 змінного, Віталій Майборода приєднав до акумулятора інвертор.
— Ще на акумулятор установив контролер, щоб не було перезаряда батареї, — продовжує. — Цієї напруги вистачає для користування телевізором, праскою та іншими приладами. На дачі зараз маю дві батареї по 60 ампер. Запас електроенергії становить 3600 Ват. Цього мені достатньо більш як на добу. Планую докупити ще чотири акумулятори, щоб довести запас електроенергії до 10 кіловат і мати запас енергії на три доби. Якщо встановити вітряк на даху багатоповерхівки, від нього можна зробити освітлення у дворі чи під'їздах.
Вітряки для вироблення енергії бувають вертикальні й горизонтальні. Перші працюють при слабких вітрах 3–5 м/с. Горизонтальні дешевші й більш продуктивні. Проте для роботи потребують швидкість вітру від 7 м/с і більше. Заводські моделі українського виробництва коштують від 45 тис. грн.
— Я витратив на вітрогенератор 3 тисячі гривень. У мене було багато необхідних деталей — труби, кути, акумулятори, — говорить Майборода. — Ідею ротора із розпиляної діжки побачив у журналі "Юний технік" ще за минуле століття. Це дає великий обертальний момент — за швидкості вітру 1,2–1,5 метра за секунду вітряк стартує. А за швидкості 3–5 метрів за секунду набирає обертів і через генератор починає заряджати акумулятори.
При розробці власної вітрової електростанції треба врахувати силу вітру в місцевості навколо свого дому, загальну споживчу потужність приладів, якими потрібно користуватися.
— Варто обирати інвертор відповідної потужності. Якщо він на 2 кіловати, то одночасно зможете користуватися комп'ютером, телевізором та освітленням. Але при цьому не увімкнете пральну машину, що вимагає потужність у 3 кіловати, — продовжує. — Так само слід підбирати й акумулятор за ємністю. Що вона більша, то довше власник такої електростанції матиме електрику в безвітряну погоду.
Якщо всі складові для виготовлення такої електростанції купувати, то доведеться витратити 8–12 тис. грн. Одним із найдорожчих її елементів є акумулятори.
— Перший час станцію можна використовувати й без них, але для більш вузьких потреб, — додає Віталій Майборода. — Силою вітру можна нагрівати воду й опалювати приміщення. Треба в автономну систему чавунних батарей вставити електричний тен. У нього направити енергію від генератора. Так отримаємо тепло. На 10 секцій достатньо тена потужністю до тисячі ват. Якщо установку зробити потужнішою, виробленої електроенергії вистачить для опалення квартири чи приватного будинку. Працюю над створенням невеликого вітрогенератора, який можна встановити на балконі багатоповерхівки, по типу звичайного кондиціонера. Він вироблятиме енергію майже безшумно й безкоштовно, а в приміщенні буде тепло і світло.
4 
35413
Коментарі