понеділок, 17 грудня 2012 06:00

Анатолій Гайдук усе подвір'я обшив очеретом

60-річний Анатолій Гайдук оздоблює очеретом свій двоповерховий будинок у селі Городище неподалік Рівного. Говорить, що дідівський метод екологічний — найкраще захищає будівлю від сирості та освіжує повітря.

— Не гниє, не горить і не треба витрачати зайвих грошей, — каже Анатолій Павлович. — Я ріжу очерет на озері Басів Кут і на річці Устя. Він тонкий та легкий, і стає золотавий, коли облетить суха оболонка.

Усе подвір'я прикрашене очеретом — альтанка, криниця, літній душ, туалет, гараж у цокольному поверсі та стіни будинку.

— Тут був голий кусок землі — купив його на початку 1990-х. За кілька років звів собі оселю з білої та червоної цегли на 135 "квадратів". Перебрався з Рівного до села. Захопився очеретоплетінням, бо треба було територію облагородити, а сирість вивести. За фахом я — інженер-автомобіліст. Ніяких креслень не робив, усе тримаю в голові.

Плести блоки зі стеблин змусив брак грошей.

— Витрачаюся тільки на капроновий шнур для поєднання стеблин. Його продають у будь-якому господарчому магазині по 4 гривні за невелику в'язку. Її вистачає тільки на 1,5 метра очеретяної панельки.

Сировину заготовляє у морозну погоду після Нового року — тоді стеблини висихають.

— Зрізую серпом по два-три пучки, бо то тяжка робота — спина потім болить та руки. Коротшими стеблинами оплів бетонний колодязь, а з довших зробив альтанку, душ і туалет. Плету з очерету панелі по метру в ширину — це стандартний розмір. Так воно легше потім кріпити, куди треба.

Висота очеретяної альтанки — 180 см. Вхід закритий плетеною ролетою, що піднімається як жалюзі.

— Віконця не робив, і так добре — не хочу людей спокушати. Бо прийдуть до мене гості, вип'ємо по сто грамів, а сусіди пліткуватимуть. А так сидиш — усіх крізь очерет бачиш, а тебе ніхто, — додає. — У бесідці від очерету дуже приємний дух, головний біль проходить на раз. Й очеретяна вбиральня пахне краще, ніж дерев'яна.

Стежка від хвіртки до будинку й альтанки викладена з кругляків дерева, щоб у негоду не вступити в багнюку. Такими встелена і підлога у літньому душі.

— Мені закидають, що в Януковича в "Межигір'ї" таке саме. А я кажу, що невідомо, хто у кого ідею поцупив, — сміється Гайдук.

Попід плетеною верандою на двох грядках у господаря полуниці. Їх господар не встиг обірвати.

Навколо грядки зробив огорожу від курей з порожніх пляшок з-під горілки та пива.

Ззовні стіни особняка на кілька метрів оббив очеретяними панелями. Щоб краще тримало, закріпив тонкими дерев'яними планками.

— Очерет і тримає тепло, як термос. Сонечко нагріло, а в хаті до вечора буде добре. Ніякого грибка нема, комахи не точать, — стукає по стеблах. — Хотів би оплести стіни до самого даху, але не маю грошей, щоб найняти спецтехніку. Драбини на таку висоту не вистачає.

У мене цього року була пожежа — замкнуло в гаражі проводку. Рятувальники гасили і дивувалися, бо очеретяна панелька тільки поплавилася та диміла, але не згоріла. Моя хата мене переживе — очерет має витримати без заміни 50-75 років за будь-якої погоди, аби якісний капроновий шнур був.

На стінах сухі метелики та пташині гнізда

Усередині стіни замість штукатурки Анатолій Гайдук обмазує сумішшю. На півтора-два відра води бере частину глини і чотири частини піску. Кількість рідини залежить від якості глини.

— Це краще, ніж хімія, — відчиняє двері у ванну кімнату. Вона нагадує сауну, бо оббита сосновими панелями.

— Спеціально зробив з нахльостом, а не клав дошки одну в одну. Так воно цікавіше — лежу у воді та розглядаю візерунки на деревині. Кухня оббита очеретяними панелями і зсередини, щоб було тепліше. Замість прикрас на них пришпилені сухі метелики та пташині гнізда. В моїх планах тепер вітальня — щоб посередині стояла дерев'яна колона, як у старовинних палацах. А замість штор на вікна вішаю очеретяні роли.

 

Зараз ви читаєте новину «Анатолій Гайдук усе подвір'я обшив очеретом». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі