П'ятниця, 29 червня, 18:13
На виїзді з Полтави у заторі стоять майже сотня автомобілів. Кожен перевіряють поліцейські на блокпосту. Оглядають салони, багажники, дивляться документи водіїв.
Шукають 40-річного Віталія Суржана. Два дні тому він утік із Миргородського районного суду Полтавської області. Його судили за розбої, бандитизм, незаконне поводження зі зброєю і заволодіння чужим транспортом.
Втекти з-під конвою Віталієві Суржану допомогла співмешканка Марія Запорожець, 31 рік. Ще один спільник чекав пару в автомобілі Audi біля суду. На машині були прибалтійські номери.
– У суді була перерва, обвинувачений попросився в туалет. Конвойний його вивів. У коридорі підійшла співмешканка і попросила попрощатися. Конвоїр зняв наручники, – розповідає речник обласної поліції Юрій Сулаєв, 49 років. – Жінка одразу дала Суржану пістолет. Погрожуючи ним, вони вдвох вибігли надвір, сіли в машину і втекли.
Правоохоронці оголосили план "Перехоплення". На в'їздах майже до всіх населених пунктів області поставили блокпости. Анастасію Запорожець і водія Audi затримали. Під вартою і конвоїр, який зняв наручники з обвинуваченого.
За інформацію про місце перебування Віталія Суржана поліція пропонує винагороду у 50 тисяч гривень
А в цей час:
– Літо для тебе закінчилося. Будеш до школи на підробітках пахати, доки заробиш на нову шафу. Свиня! – кричить киянин Валерій Литовченко, 39 років, на сина 15-річного Ігоря.
Той гуляв із друзями, повернувся додому п'яний. Коли батьки почали сваритися, дістав молоток і кілька разів ударив по дзеркальній шафі-купе у коридорі. Скло посипалося.
– Сам заробиш! Мені вона нафіга не потрібна, – Ігор кидає молоток на підлогу.
Забігає до своєї кімнати. Закривається.
Валерій із дружиною Мариною, 38 років, змітають скло. Побиту шафу завішують простирадлом.
– До дев'ятого класу син був золотою дитиною. Гарно вчився, поведінка була відмінна. А потім зв'язався зі старшими. Вони його горілку й пиво навчили пити, – каже Валерій. – Влаштую до себе на роботу у столярку. Буде помічником. 3–4 тисячі гривень у місяць матиме. Змушу половину віддавати на покривання збитків. І до вересня – ніяких гульок.
Киянка Вікторія Добромирецька, 35 років, в аеропорту туніського міста Монастір годує дітей – 5-річного Олександра, Олега, 8 років, і 11-річну Діану. З ними та чоловіком Сергієм, 36 років, мали повернутися з відпочинку в Україну 27 червня. Рейсу додому не дочекалися.
– На поїздку збирали три роки. За 800 доларів взяли номер у готелі з харчуванням. Коли поверталися, то в кишенях лишилося не більше 30, – говорить Вікторія. – Про затримку рейсу сказали вже в аеропорту. На третій день виявилося, що туристична компанія не заплатила авіаперевізнику. Кількість туристів зростає щодня. Всі знервовані.
Сім'ю Добромирецьких поселили в готелі безкоштовно. Мали один номер на дві родини.
Всього з Тунісу не змогли вчасно вилетіти понад тисяча українців. Купували квитки в туроператора Oasis Travel. Там звинуватили у ситуації авіаперевізника Bravo Airlines, який начебто не розплатився з аеропортами Тунісу за обслуговування літаків. В авіакомпанії кажуть про борг туроператора за його послуги.
У ситуацію втрутилося Міністерство закордонних справ. Перевізник 2 липня почав повертати людей в Україну за власний рахунок.
Батько вперше і востаннє вдарив мене у 17 років, коли я повернувся п'яним від друзів. Не розрахував сили і зламав мені ніс. У лікарні я сказав, що їхав велосипедом і впав на різкому повороті обличчям униз. Коли виписали – тато дозволив сісти за кермо "Волги": "Тепер вона твоя за те, що повівся як мужик". Досі їжджу.
Віктор МОТИЛЬ
На шкільному випускному вісім років тому вибігла покурити за кафе, де гуляли. Підійшов класний керівник і почав цілувати. Сказав, що закоханий у мене. Поліз у труси. Вирвалася. Розповіла все трьом однокласникам. Вони зловили вчителя, коли наступного разу вийшов на перекур. Побили. Порадили не повертатися в кафе, бо про все розкажуть моїм батькам.
Вікторія БАБИЧ
"Будь який наш рух до національної ідентичності вороги зустрічають багнетами. Столітня боротьба за Україну триває і завершиться не скоро. І дуже добре, що українці навчилися знаходити щастя в боротьбі"
Василь ШКЛЯР, письменник
1 460 000 000 гривень заборгували банкам народні депутати, за їхніми деклараціями. Найбільше – "Альфа-банку" і Приватбанку винен Іван Вінник від БПП – 316 млн грн.
Можемо перейти до парламентської республіки
Рейтинг президента Порошенка протягом чотирьох років постійно падає. Ще більше зниження підтримки штовхатиме його до парламентської республіки. У всіх провідних політичних груп рейтинги приблизно однакові. Тому вони можуть прийняти такий варіант. Він усіх влаштує, якщо будуть гарантії недоторканності капіталів. Тоді Порошенко передасть президентське крісло Вакарчуку чи Гриценку. Комусь, хто не має навіть парламентської фракції.
Микола ДАВИДЮК, політолог
Гібридний суд може закінчитися гібридною поразкою
Суд над Януковичем з самого початку нагадував шоу. Причому, не на користь України. Треба було вимагати, щоб він особисто прибув на суд. А якщо не хоче, то судити заочно. Без дурнуватих і абсурдних телетрансляцій.
У результаті обрали найгірший варіант – комедію. Людина, яка має бути підсудною, перебуває на території країни-агресора, яка веде війну проти України. І з території ворога дає якісь свідчення. Виходить гібридний суд. Такий гібридний суд може закінчитися для України гібридною поразкою. І не тільки юридичною, а й політичною.
Ігор ЛОСЄВ, філософ
Український банкнотно-монетний двір друкуватиме купюри й монети для інших країн. Договір про співробітництво підписали голова Нацбанку Яків Смолій і президент міжнародної компанії з виготовлення банкнотного паперу Crane Currency Аннемарі Вотсон.
Із 1 липня запрацювало правило заокруглення сум у чеках при розрахунках у магазинах. Від 1 до 4 коп. – у бік зменшення, від 5 до 9 коп. – у бік збільшення.
Міністерство регіонального розвитку зобов'язало забудовників доріг вносити до проектів створення велосипедних доріжок. Їх повинні обов'язково облаштовувати і при реконструкціях трас.
Фотографії людей, яких затримали за крадіжки люків, кабелів або сміттєвих баків, розміщують на рекламних щитах у Дніпрі. Поряд із портретом – ім'я та адреса проживання. Вже є з десяток таких бордів.
Із дружиною постійно сварилися, бо після роботи граю в комп'ютерні ігри. Пообіцяв кинути. За тиждень не витримав, сховався у туалеті з ноутбуком і годинку клацав. Коли жінка дізналася, подала на розлучення. Сказала, що не кохаю її.
Юрій, 30 років
Брат хотів освідчитися дівчині в готелі. Замовив номер, порозставляв свічки. Запалив їх і поїхав по кохану. Коли повернулися – з вікна номера валив дим. Свічки спричинили пожежу. Брат віддав готелю усі гроші, що збирав на весілля.
Марія, 25 років
Мати покинула, коли мені було 3 роки. Відтоді не бачилися, хоча живе за 70 кілометрів. Недавно передала через знайомих, щоб я приїхав. Під час зустрічі постійно плакала і каялася. Коли прощалися, попросила в борг 30 тисяч гривень – аби закрити кредит.
Денис, Полтава
Дід пообіцяв мені лишити у спадок будинок і город – у місті. Я бовкнув, що продам їх і куплю сучасне житло. Пізніше дізнався, що дід змінив заповіт. Усе переписав на дядька.
Павло, 27 років, Черкаси
Уперше за чотири роки хотів провідати родичів у Донецьку. На блокпосту бойовиків мене висадили, забрали телефон. Завели у приміщення й били кулаками у живіт. Кричали: як виїхав в Україну, то сюди і не вертайся!
Олег ВОЙТЮК, 38 років
Побачив на вулиці непритомну жінку. Коли ніс до лікарні, вона прокинулася й почала кричати, що я її зґвалтував. Перехожі почали гнатися. Ледь утік. Потім дізнався, що такий метод використовують шахраї для виманювання грошей.
Петро, Суми
1 
1
Коментарі