Януковичу перестали говорити правду, і він втратив адекватність. Уже рік не розуміє Україну, стверджує народний депутат Інна Богословська
Що чекає на Україну в найближчі тижні й місяці?
– Є три варіанти розвитку подій. Перший: Янукович запроваджує надзвичайний стан, заарештовують лідерів опозиційних політичних сил і активістів. Протестний рух зміщується в регіони, насамперед Центральної і Західної України. Звідти починає розкручуватись нова спіраль народної війни проти режиму. Вона закінчиться для Януковича сценарієм Чаушеску.
Другий варіант: Майдан розростатиметься по всій країні. Масові протести і тиск призведуть до того, що вертикаль влади почне розсипатися. Януковичу дадуть утекти з країни. Крайній термін другого варіанта розвитку подій – літо цього року.
Третій варіант, за який борюся я, є наймалокровніший. Про безкровний говорити, на жаль, уже не можемо. Треба створити нову проєвропейську більшість у Верховній Раді – за рахунок виходу "регіоналів", які не можуть існувати в цій системі. Актом парламенту відновити дію незаконно скасованої Конституції 2004 року. Призначити новий уряд. Це дасть змогу перезавантажити владу, створити систему стримування та противаг і убезпечити від появи диктаторів у майбутньому.
Чому після вбивств людей не бачимо масового виходу "регіоналів" із партії?
– На них чинять страшенний тиск. Раніше вони не бачили, куди й навіщо виходити. Сьогодні вже є нормальна формула: нова більшість, нова Конституція. Ці люди отримають легітимний захист і гарантії безпеки. Екс-"регіонали" зможуть створити нову фракцію й претендувати на посаду голови Верховної Ради. З'являється надійна сітка для тих, хто прийме важке рішення піти проти системи.
Скільки таких людей?
– Точно є 30. Процес почався, їх кількість зростатиме. До кінця року Партія регіонів розсиплеться. Це буде таке собі зомбі, що намагатиметься потягнути й інших за собою в могилу.
Суспільство вже не може жити в такій країні. З'явилася величезна кількість людей, які не бояться смерті. Такого в Україні за новітню історію ще не було. Заяви Кличка і Яценюка, що готові йти з народом до кінця, – зламали сценарій Банкової. Там були впевнені, що в час небезпеки Яценюк відійде, а Кличку його друзі скажуть: навіщо це тобі, ти ж і так маєш усе, про що міг лише мріяти.
До кінця року Партія регіонів розсиплеться
Януковича переконали: ми з усіма домовилися. З кимось посадами, з кимось – грішми. Ви з Тягнибоком виходите в другий тур і перемагаєте.
Як зараз діятиме Янукович?
– Спробує запровадити надзвичайний стан і "всіх хлопнути", як він каже. Це улюблений вислів Януковича і його оточення.
Путін скаже Європі: навіщо вам Україна з надзвичайним станом? А я розберуся.
Як сильно Москва впливає на Київ?
– Росіяни знаходяться на рівні керівництва й оперативного управління СБУ та МВС, зовнішньої розвідки. Через людей, напряму пов'язаних із Медведчуком.
Росія може допомагати українській владі військами?
– Ні.
Людям, які вийшли з Партії регіонів, потрібні гарантії безпеки. Опозиція за два місяці не могла домовитися з кількома десятками "регіоналів"?
– Опозиція дуже просунулася в цьому питанні. Вони готові давати гарантії.
Чому тільки зараз до цього дійшли?
– Бачили соціологію, що в другому турі виборів президента перемагає будь-хто від опозиції. Втратили пильність і розуміння, з наскільки озвірілим ворогом мають справу.
Чому влада обрала тактику сили?
– Янукович рідко зустрічався з фракцією. За рік – двічі. Улюблена фраза у нього була така: у нас є всі інструменти і важелі, щоб подолати будь-яку ситуацію. Країну описали як підприємство, обклали корупційним податком. Мільярди доларів у кеші лежать в кімнатах у сейфах, у валізах "сім'ї". І повний контроль над правоохоронними органами. Плюс вони три роки готували "Беркут". Ви ж бачите, що це – фашисти.
Кажуть, на барикадах із того боку – не тільки "Беркут".
– Там є також УБОП, переодягнені інші силовики. Коли було таке, щоб удень людину вивозили в ліс і закатовували до смерті? Тільки за те, що вона вийшла на Майдан. Коли таке було, щоб людей брали на площі й не довозили ні до райвідділків, ні в лікарні? Ми досі не знаємо, де вони. Чому влада на це пішла? Бо для Януковича немає жодного варіанта уникнути покарання. Хіба дадуть виїхати і десь переховуватися.
Якщо в Януковича є "всі важелі впливу на ситуацію" – де він прорахувався?
– Можу сказати – чому. Янукович повністю поламав систему управління, за якою жив усі роки. Коли був губернатором, прем'єр-міністром, лідером опозиції – управляв у горизонтальній площині. Кожному давав свій сегмент відповідальності. Контролював кожен крок у кожному сегменті, знав, хто коли в туалет ходить. У нього манія за всіма стежити. Дуже любить слухати чужі розмови. Займається цим годинами. Як був губернатором, казав: разом ми заробимо більше, ніж кожен окремо. Всі, хто не погоджувався на таку схему, були вбиті або втекли з області.
Майдан не сприймає гасло "Юлі волю". Бо Тимошенко – це Янукович у спідниці
Після обрання президентом Янукович змінив систему. Кожен мав свою зону, але він піднявся над усіма. З багатьма перестав спілкуватися.
У січні 2013 року відмовився від усіх і поставив на "сім'ю". Арбузова зробив першим віце-прем'єром, а молоду команду розставив на грошові потоки, силові відомства. Система стала у формі ромба. А це – нестійка модель.
У Януковича завжди була блискуча інтуїція, "чуйка". Але коли мав необхідний обсяг інформації про те, що відбувається. Як тільки її не стало, засумував, зацарювався. Усе добре, грошики капають, опоненти "знеструмлені" – залишені без політичного та фінансового ресурсу. Бо все – у нього. Рідний син за все відповідає. Інтуїція закінчилася. Став дуже ображатися, коли хтось казав те, що йому не подобалося. "Старі донецькі", які мали право розмовляти з Януковичем відверто, говорять: "Інно, навіщо мені це треба? Я все життя з ним дружив, але сказав правду і він зі мною півроку не розмовляв. Не погукав на святкування, не привітав з днем народження". Януковичу перестали говорити правду. І він втратив адекватність. Уже рік він не розуміє Україну.
Які висновки мають зробити лідери опозиції, коли їх освистують і кричать "Ганьба!"?
– Це – школа. Поки не гепнемося, не навчимося бігати. Люди повстали самі, без політиків. У закатованого майданівця питали: хто фінансує? Дівчата в машинах за 250 тисяч доларів під'їжджають, із багажників викладають шини й установки для феєрверків. Влада не розуміє ситуації. А чи є в нас політики, готові її правильно оцінити і відповідно діяти? Немає. Але вчаться. Саме тому Майдан не сприймає гасло "Юлі волю". Бо Тимошенко – це Янукович у спідниці.
Чимало хто вважає, що теперішньої ситуації не було б, якби 2010 року президентом стала Тимошенко.
– Ще раніше почалася б громадянська війна й вішали б людей на ліхтарних стовпах за те, що не люблять царицю. Зараз головне – зрозуміти: всі, хто проти режиму, хто не хоче Північної Кореї в Україні, повинні об'єднатися.
Чи може Янукович зіграти на протистоянні сходу і заходу країни?
– Так. Більш-менш розуміють ситуацію в Кіровограді, Сумах, Полтаві, Запоріжжі, Дніпропетровську. В решту областей треба їхати і розмовляти з людьми. Сталінград буде в Харкові. Бо там Гепа і Допа (губернатор Михайло Добкін та мер Харкова Геннадій Кернес. – "Країна"). Це єдине місто в Україні, де криміналітет став владою. В інших – є влада і номінальні "смотрящіє". У Харкові "смотрящіє" і є влада. Вони відрізають вуха, вбивають людину посеред міста і всі знають, хто за цим стоїть.
Які головні способи "роззброювання" влади?
– Перший рух – це члени Партії регіонів. Свого часу туди загнали всіх. Нехай виходять. Суспільство повинно протягнути їм руку.
Друге – розвал фракції Партії регіонів у парламенті.
Третє – губернатори і мери міст від Партії регіонів мають подавати у відставку. В цьому напрямку треба працювати.
Також не купувати продукцію "регіоналів", не платити податків. Зустрічалася з людиною, яка володіє інформацією про надходження до Державного бюджету. Від початку року зібрали грошей у шість разів менше, ніж заплановано на цей період. Люди вже не платять. Я прошу не просто не платити податки, а платити їх для руху спротиву. Якщо доведеться звертатись до олігархів, то повториться історія 2004 року.
Де олігархи, чому мовчать?
– Вони під величезним кремлівським тиском. У них Росія намагатиметься відібрати все, щоб і не рипалися.
А вони?
– Не хочуть. Насамперед, Ахметов і Пінчук. Можна сказати: нехай продадуть, навіть за чверть ціни, і живуть собі прекрасно. Але для них це не просто бізнес, це – частина життя.
Чому опозиція не веде з ними перемовин?
– Думаю, перемовини йдуть. Але не мають системного характеру. Олігархи повиїжджали з країни або пішли в себе, щоб побути наодинці. Для них теперішня ситуація – теж виклик. Влада кинула виклик усім.
Як їх навернути на бік суспільства?
– Із 2004 року всі розмови з олігархами були про те, щоб виробити правила гри. Після того як Янукович перетворив усіх на лузерів, почалися внутрішні розбіжності. Вони викликані насамперед перерозподілом коштів. Але якщо олігархи зараз відчують, що нова країна гарантує їм захист власності, то вистоять під натиском Росії. Якщо твій бізнес коштує 30 мільярдів, а за нього дають 7 – це не купівля. Це – не продати, а віддати.
Олігархи можуть не перейти на бік повсталого народу?
– Якщо вони хочуть залишатись олігархами, то перейдуть.
Яку роль може зіграти Захід?
– Насамперед: зупинити розрахунки по платежах влади. Вони це вміють робити. Можуть не пропускати будь-які доларові платежі, бо вони проходять через субрахунки американських банків. Але це – Сполучені Штати. А на Європу розраховувати важко. Там усе дуже забюрократизовано. Плюс – у влади є лобі в Європі. І це випробування для самого ЄС – на подвійні стандарти.
Кличко точно хабарів не братиме. У нього є відчуття що можна робити, а що – ні
Політична криза допомагатиме російському бізнесу скуповувати українські активи?
– Безумовно. Кривава криза в Україні – це їхній сценарій. Вони роблять тут те ж саме, що й в Росії. Думали, що після перших трупів нікого на вулиці не лишиться. І помилились. Вони до всього ставляться технологічно. Не зважають на емоції, сентименти. Тому сценарій Москви не спрацьовує.
Але нащо їм Україна – це ж купа проблем?
– Російська еліта мислить категоріями державництва, а не економічної вигоди чи збитку. Приростання територіями їм потрібне, як повітря, адже Путін – це неоімператор. Хіба в когось є сумніви щодо цього?
На що може піти Москва?
– На все, крім прямої військової операції. Адже Україна – величезна, і не відомо, як усе піде.
Як оптимально прожити перехідний період після зміни влади?
– Зараз держава особливо не впливає на побутове життя українців. 60 відсотків економіки – в тіні. Люди самі виживають. По-друге, будь-яка нова влада буде змушена оголосити дефолт. У нас є домовленість із Росією по кредитах. Треба з'ясувати, які там умови. Кремль нічого просто так не дає. Але в будь-якому випадку, після зміни влади, гірше не буде.
Що треба буде змінювати першочергово?
– Насамперед потрібен незалежний суд. По-друге, менші податки. По-третє, держава на три-чотири роки має стати головним замовником на внутрішньому ринку. Ну, хіба це нормально, що закуповуємо потяги за кордоном, хоч є свої заводи? І в рази треба скоротити корупцію. Зараз система побудована так, що найбільше заробити можна на бюджеті. Це – модель повільного загнивання економіки й країни.
Що робити зі статками "сім'ї" після зміни режиму?
– Якщо дозволять покинути Україну, то якусь частку грошей залишать. За варіанта Чаушеску буде конфісковано все.
Хто, скоріше за все, буде наступним президентом?
– За теперішніх розкладів – Віталій Кличко. По-перше, він не має досвіду роботи в українській договірній політиці. По-друге, у нього є репутація. Нехай вибачають інші претенденти, але Кличко точно хабарів не братиме. У нього є відчуття що можна робити, а що – ні.
3 
1
Коментарі