Українка розповіла, які звички шкодять кар'єрі в США

Українці, які іммігрують в США, часто мають звички в роботі та спілкуванні, які здаються нормальними в Україні, але в США – перекреслюють наші досягнення і обмежують перспективи.

Не всі звички є виключно негативними. Про 4 звички українців розповідає у своєму блогу із власного досвіду українка Тетяна Ворожко, яка мешкає у США.

Невміння планувати

"У США не обов'язково бути великим босом, щоб мати календар зустрічей і подій. Всіх, хто їде до США, я попереджаю: аналога слову "зателефонуємо" в англійській мові не існує. Що це взагалі значить? Ти мені, я тобі, або ніхто нічого робити не буде? І якщо в особистих стосунках це ще можна зрозуміти як м'яку форму відмови, то що це означає в ділових відносинах. І головне ж, телефонують і запитують: "А що ти зараз робиш?". Причому в США нормально планувати на місяць, два, а то й півроку вперед. Весілля взагалі часто планується за рік".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 7-річний українець прославився після виправленої помилки в британській енциклопедії

Зайва прямолінійність, критичність і відсутність делікатності

"Моя подруга, яка одружена з американцем, розповідає, як ідучи в гості, він попереджає: "Кохана, у них новий ремонт, і тобі все сподобалося". "Критика – це неповага до смаку і судження іншої людини", — повчала мене американська подруга ще на першому році проживання в США. Ми пішли в магазин, вона приміряла сукню і запитала моя думка."Мэриель, ні в якому разі не купуй. Виглядає, ніби воно зроблено з паперу", — чесно відповіла я. "З іншого боку, — продовжувала Мэриель осмислювати наші культурні відмінності, — якщо ти скажеш, що мені що-то йде, то я точно буду знати, що так воно і є".

"У той же час, на жаль, багатьом людям з країн колишнього Радянського союзу притаманна агресивна реакція на будь-яку думку, яка не збігається з їх власною. якщо мова йде про російської агресії за кордоном, це можна зрозуміти. Але чим можна пояснити потік образ під час дискусії на тему, а де і чи можна в США смачно поїсти?"

Неприйняття "невагомих" скарг

"Нам властиво відкидати скарги інших, коли ми вважаємо, що вони не є достатньо вагомими, щоб заслуговувати нашого співчуття. "Знайшла на що скаржитися. Наші прабабусі в поле народжували, діди собою землю орали, а діти в школу в сусіднє село пішки ходили...", — ось з цієї серії. У США так роблять люди старшого покоління, а українці, з мого досвіду, в будь-якому віці можуть приголомшити такою відповіддю.

"Таку стереотипну українку, яка закочує очі на "смішні" скарги інших, описала комедіантка Марія Шехата в NewYorkTimes. "Мені дали список терапевтів і тільки одна українська жінка, була доступна. Хоча вона мені сподобалася, але вона не сильно співчувала мені. Коли я їй сказала, що в моїй квартирі зникає гаряча вода, вона сказала: "Неймовірно, на що ви, американці, скаржитеся". А коли я їй сказала, що у мене проблема з встановленням чітких кордонів з іншими людьми, вона відповіла: "І в Росії така ж проблема".

Непрошені поради

У США непрошена порада сприймається як демонстрація власної переваги і втручання в особистий простір іншої людини. Навіть на інтернет-форумах, де жінки розміщують питання, щоб інші матері поділилися з ними своїм досвідом, американки обережні. "Це, звичайно, не моя справа, і у всіх свої обставини, але от у нас вийшло так...", — випереджають вони рекомендацію про те, як привчити дитину до горщика.

×