Заборонений мінкультом Росії фільм показали у Києві

Майже до півночі слухали глядачі режисерів фільму "Зимова подорож" у столичному кінотеатрі "Київ". Картину представили на кінофестивалі "Молодість", що тривав 19-27 жовтня. Її показ був у списку спеціальних подій фестивалю. Стрічка здобула ряд нагород на міжнародних фестивалях, але мінкульт Росії збирався відкликати у неї прокатне посвідчення.

Талановитий співак Ерік готується до престижного музичного конкурсу. Там виконуватиме вокальний цикл Франца Шуберта "Зимова подорож", що й дало назву фільму. Настанови вчителя: "Здоровий сон, прогулянки, Шуберт" Ерік міняє на горілку, гей-вечірки і кучугури. Одного дня телефон та плеєр Еріка краде безпритульний Льоха. Натомість випадково залишає йому свій талісман - іграшкового ящера, за яким має повернутися.

Настанови вчителя: "Здоровий сон, прогулянки, Шуберт" Ерік міняє на горілку, гей-вечірки і кучугури

"А что у тебя там на плеере за последняя песня? - питає Льоха при наступній зустрічі. - Шуберт? Есть пару нот хороших".

Льоха розповідає, що теж раніше співав, але тепер має астму, яку здобув на шкідливому виробництві. У рідному місті на вибір два заводи. Працівники першого заробляють рак легенів, другого - рак шкіри.

"А Шуберт, он вообще как по жизни?" - питає Льоха у Еріка.

- Бытовые проблемы, слабое здоровье, умер рано.
- У нас от этого хер помрешь

"Бытовые проблемы, слабое здоровье, умер рано".

"У нас от этого хер помрешь".

Оператором фільма був Михайло Крічман, який знімав картини російського режисера Андрія Звягінцева. Також у картині працювали імениті російські художники.

"Це наш перший фільм. Бюджет невеликий, що дуже обмежувало. Та всі ці професіонали у нас перетворилися на підвальну рок-групу, яка нічого не боїться" - розповіли режисери "Зимової подорожі" Любов Львова і Сергій Тарамаєв. Подружжя також було сценаристами стрічки. - Фільм сумний, з героєм постійно трапляються якісь вудіа-лленівські негаразди".

Льоху зіграв актор Євген Ткачук, Еріка - актор і співак Олексій Франдетті.

"У цих пошарпаних червоних штанях Женя ходив тижні два до зйомок. "Жень, бомжевал?" - питали. Роль ми писали під нього. Знайомі відраджували: "Нельзя с ним вообще связываться, он дебошир и пьяница". Насправді - неймовірно легкий у роботі. Він просто максималіст, старається. На роль Еріка ми шукали одразу людину з музичного середовища, тому що це складно передати, воно повинно бути в природі. Також мусив бути високий рівень внутрішньої свободи. І розуміння, що доведеться грати гея.

"Зимова подорож" Шуберта - для нас це найтрагічніший вокальний твір, про самотність людини. Там є слова такі "Чужим сюди прийшов я, чужим звідси піду". Це саме про наших героїв. Надихнуло інтерв'ю з оперним співаком Еріком Курмангалієвим на радіо "Эхо Москвы", де він 15 хвилин криє матом. Видно, що з реальністю співак уже у складних стосунках. Редактори не були до цього готовими, і потім їх зняли. Ми сміялися, але це трагічно.

Любов Львова має музичну освіту. Із Сергієм Тарамаєвим у режисери вони прийшли із акторської професії. Сергію довелося навіть замінити одного актора на знімальному майданчику, який першого дня зламав руку, а у день зйомок своєї основної сцени прийшов на майданчик нетверезим.

"Щодня щось відбувалося, поверталися додому як з поля бою. За три дні до кінця зйомок загубили сумку з відзнятим матеріалом. В столовій консерваторії забули. Дякувати бабусі, що там працювала - знайшла сумку."

Підготовчий період тривав два місяці. За рік до того власним коштом режисери зняли пілотну версію кількох сцен.

"Він нас і витягнув, - кажуть режисери. - За свій рахунок, позичили гроші і зняли. Сценарій показували багатьом продюсерам. Режисер Борис Хлебныков сказав, що йому сподобався, але за це не візьметься жоден продюсер. Сценарій ми написали до появи закону про гей-пропаганду. Головний герой - гей, але пропаганди в цьому фільмі точно нема. Прилітаємо ми з Виборга із двома нагородами - найкращий актор і приз кінокритиків. І тут через два дні мінкульт хоче відкликати прокатне посвідчення. Але трапилося чудо, преса нас підтримала, мінкульт відійшов убік. Прокат має бути після фестивалів. Наступним повеземо у Лондон.

Павло Семенович Лунгін хотів допомогти з коштами, але треба було довго чекати - бо це мали бути гроші французьких фондів. Чекати ми вже не могли. Думали, або знімати в цю зиму, або подамося десь збирати апельсини. Ті, хто читав сценарій, напевно, уявляли нас такими пафосними, а тут приїхали якісь чебурашки.

Нам подобається таке життя, родичі нас не розуміють. Найскладніше - пояснити родичам, чому ти не працюєш. Але поки пройдеш усі коридори "Мосфільма" - роки можуть минути. Як каже герой Вуді Аллена: "Та я працюю, мені просто грошей не платять".