"Щоб щось написати, треба бути наодинці із собою" - поет Вано Крюгер

Поет не може бути популярним. Якщо стає таким, то ризикує перетворитися на естрадну поп-зірку. Так вважає поет Вано Крюгер.

"Поезія розрахована на дуже обмежене коло людей. Це абсолютно нормально, бо не всім дано бачити. Поет не може бути популярним. Якщо стає таким, то ризикує перетворитися на естрадну поп-зірку. Тоді його спокушає ярмарок", - сказав він кореспонденту Gazeta.ua.

"Гарного поета від дилетанта відрізнити дуже просто — по факту дії. Якщо поезія виводить нас кудись у невідоме, вона працює", - додав поет.

Вано Крюгер почав писати вірші у дитинстві. Друкувався у часописах та газетах. Видав дві збірки поезій - "Зіґґі Фрейд & Ктулху" та "Ніжна посмішка Берії".

"Поезія — це не слова, записані під риму чи в стовпчик. Найсправжніша поезія — як світить сонце і пробивається крізь землю трава. Вона навколо нас, треба лише вміти її бачити. Колись поет Микола Воробйов мені сказав: "Книжки мене нічому не навчили. Всього, чого я знаю, мене навчила природа". Я б додав, що вона — найдосконаліша з усіх книг", - поділився він.

"Щоб щось написати, мені треба бути наодинці із собою. Пишу завжди на папері, вже потім набираю тексти на комп'ютері. Рука завжди є продовженням мозку, вони утворюють єдиний механізм. Про це знали філософи Джордано Бруно і Фрідріх Енґельс, про це ж знав поет Олег Лишега. Друг Лишеги художник-вітражист Валерій Шаленко зробив в одному із львівських храмів вітражі апостолів – і образ Марка-євангеліста списав з Олега Лишеги. Коли ми були в цій церкві, вийшло сонце і лише від єдиного апостола Марка відкинулася тінь, так що на білій стіні чітко окреслився профіль Олега Лишеги. Решта апостолів такої чіткої тіні не відкидала, тільки якісь розпливчасті непевні контури", - додав Вано Крюгер.