На Форумі видавців у Львові презентували новий роман української письменниці Галини Вдовиченко "Найважливіше наприкінці".
Окрім модераторки зустріч.і адвокатки та письменниці Лариси Денисенко, на презентації була присутня і перекладачка жестової мови – Наталія. Аби до розмови долучилися усі охочі і змогли зрозуміти про що йдеться.
"Вперше у моїй практиці спілкування з читачами синхронно зі мною працює сурдоперекладачка", - каже авторка.
У бібліографії роману йдеться про те, що це книжка про вміння прощати і співпереживати. Не розмінюватися на дрібниці і бути уважними одне до одного і до себе, цінуючи кожну мить цього несамовито швидкоплинного життя.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Війна у 140 знаках": на Book Forum привезли книгу британського репортера
"Тема завжди сама обирає мене. Обирає і каже: "Ти про мене будеш писати". Ця презентація, мабуть, найскладніша і найважча з усіх, які в мене були. Адже книга написана від пережитого досвіду. Коли у моєму життя сталася трагедія, виникла потреба подумати про те, що ж це було взагалі і повернутися до свого життя на багато років назад", - говорить Галина Вдовиченко.
Цей текст розповідає історію героїні роману "Пів яблука" з яким письменниця дебютувала у 2008 році. Перший тираж тієї книжки розійшовся впродовж місяця.
"Найцікавіше для мене – людина. Що ми відчуваємо, особливо за складних ситуацій. Я починала писати про себе. Не знаю чи була це терапія, чи що. Думала, що ніколи нікому цього не покажу. Але не виписати цього я не могла.
Я хочу, щоб той, хто прочитає цю книжку, подумав, як важливо берегти одне одного, цінувати
Здавалося б до чого банальна річ, але так є.
Ніхто цього не уникне. Кожен другий, хто жив у парі, пережив цю втрату. Тому варто берегти. Адже ми чужій людині іноді більше розкриваємося, ніж своїй. Бо ж ніби близькій це і так само собою зрозуміло. А як починаєш з'ясовувати, то виявляється: майже усе виглядає насправді не так, як воно виглядає", - резюмує авторка.
6 
4880
Коментарі