Протягом тижня польський гурт Vo?osi гастролював українськими містами. 28 лютого приїхали до Львова. А 7 березня відіграли останній концерт у Чернівцях.
У Києві їм також вдалося підкорити публіку – музикантів п'ять разів викликали на біс. А під останні етнічні мелодії з десяток глядачів кружляли в танку. Всидіти під таку музику важко – публіка притоптувала ногами і аплодувала стоячи.
Київський концерт Vo?osi зіграли у будівлі малої опери. Три скрипки, віолончель та контрабас. Пошарпане та містично-старовинне приміщення малої опери розривається від нервово-етнічно-класичної музики з перших акордів.
Музиканти грають так, що інструменти буквально оживають в руках. Стілець під віолончелістом, який один грає сидячі ритмічно підскакує – грають його ноги, руки, і обличчя. Звісно і смички рухаються настільки швидко, що "волосся" інструменту рветься і розлітається подібно музиці. До речі, хоч назва і походить від назви етнічної групи, яка прийшла до Польщі зі своєю самобутньою етнікою, але в українській мові це звучить як "волосся". А під час свого концерту музиканти в буквальному сенсі розривають свої смички і втрачають десятки кінського волосся.
Грають від фольклорних мотивів до класичних вальсових напівтонів та танго знайомої мелодії "Утомленное солнце". Інколи тягучі та затяжні мелодії, коли музиканти і дують в скрипку і руками розтягують струни віолончелі, змінюються на ритмічні вибухові "нерви-композиції". І все це відбувається в якісь кілька хвилин.
"Наша музика – то музика серця, - каже Кшиштоф Ласон, один з учасників гурту. – Вона поєднує класичну традицію і народну. І то битва сердець, битва двох почуттів".
На сам кінець один з музикантів взяв у руки волинку – і до скрипучих ритмів додалися глибокі народні мотиви. Зал аплодував стоячи і чотири рази викликав польський гурт на біс.
Знайомі музиканти майже десять років, але разом грають у такому складі - три роки. І за такий короткий час вони встигли завоювати популярність в кількох країнах – Германії, Грузії, Польщі. Відправна точка створення колективу - їхня перемога на фестивалі польського радіо "Нова традиція", де колектив здобув мало не всі нагороди (і Гран-прі, і Приз глядацьких симпатій). Влітку 2012-го польський гурт уже виступав в Україні на фестивалі "АртПоле". Тоді їх викликали на біс сім разів.
Музику Vo?osi важко назвати якимось одним стилем. Є класичні, є народні мотиви, адже у частини музикантів - академічна музична освіта, а інші - народні музиканти, гуралі, яких порівнюють з джазменами із Нового Орлеану часів зародження джазу. "Частина нашого колективу виросла на традиціях карпатського фольклору. Але наша музика це не зовсім реконструкція. Ми створюємо власну, нову музику" - каже Станіслав Ласон, музикант Vo?osi.
І музика ця така ж вільна й надривна як емоція.
Коментарі