Як відпочивали кияни на дачах 100 років тому – унікальні ретро-фото

13

Заміський відпочинок влітку – найкращий варіант для жителів мегаполісів, якщо вони не можуть вирушити у довготривалу відпустку. Вікенд на природі здатен допомогти людині емоційно відволіктися, наповнитися енергією і силою. Сьогодення має безліч варіантів заміських комплексів для дозвілля, Gazeta.ua ж пропонує згадати, як відпочивали кияни на дачах на початку минулого століття.

Фото: vogue.ua

НАЙМАЛЬОВНИЧИШІ ОКОЛИЦІ СТОЛИЦІ

Дачі як явище з'явилися у другій половині ХІХ ст, а вже на початку ХХ ст. відпочинок за містом став настільки популярним, що навколо столиці на дачах дозвілля проводили майже 50 тис. киян.

Дачі будували у місцях із мальовничою природою і зручною транспортною розв'язкою. Найрозкішніші дачні маєтки були у Кончі-Заспі. Проте природа околиць столиці і близькість до центру Києва зробила популярними й інші поселення. Дачі почали зводити на територіях нинішньої Лук'янівки, Сирця, Куренівки, Пріорки, а також поблизу Дніпра у Межигір'ї, Трипіллі, Китаєві та уздовж трамвайних ліній – у Святошині та Пущі-Водиці, де перші дачні масиви збудували ще 1890 року. З розвитком залізничного сполучення освоювалися нові території у Боярці, Ірпені, Ворзелі, Бучі, Немішаєвому.

Більшість дач будували з дерева за оригінальними проєктами. Проте було чотири основні типи планів і фасадів: дача з трьох кімнат; дача в мавританському стилі; дача в турецькому стилі; дача за "грецьким смаком". Зокрема, дачні маєтки у Пущі-Водиці були багаті на оздоблення різьбою. Це надавало селищній забудові певну стильову цілісність.

 

СКІЛЬКИ КОШТУВАВ ЗАМІСЬКИЙ ВІДПОЧИНОК

Відпочити на ділянці з садибою влітку могли лише заможні люди, оскільки задоволення було не з дешевих. Наприклад, 1909 року в Пущі -Водиці ділянка в 27 "соток" на рік обходилася у майже 80 руб.

У дореволюційний період у Святошині оренда на літо невеличкої двокімнатної дачі з власною кухнею коштувала 150 руб. Комфортніші на дев'ять кімнат, три кухні, чотири веранди і з власним фруктовим садом обходилися в 700 руб. за сезон.

Відпочинок у Дарниці коштував від 75 до 275 руб. за сезон. А от дозвілля у передмісті Китаєві здешевлювали цегляні заводи, розташовані поряд. Тому ціни тут були до 15 руб. за кімнату на все літо.

Селяни, що жили поряд зі станціями Боярка, Мотовилівка, Ворзель, почали зводити на власних подвір'ях дачі на одну-дві кімнатки. Їх здавали в оренду за 50 руб..

 

ЛІТНІ РОЗВАГИ ПІД ЧАС ДОЗВІЛЛЯ

З часом дачі перетворилися на місця відпочинку з веселощами, заняттями спортом, аматорськими театрами, лікувально-профілактичними закладами. У газетах стали рекламувати відпочинок у сосновому лісі у Святошині. Закликали відвідати величезний парк у Пущі-Водиці і порибалити на річках Рокач, Буча та Ірпінь, а також полювати на качок, зайців чи тетеревів. У тогочасних газетах також друкували реклами магазинів, де можна було придбати усе необхідне для відпочинку на дачі.

Серед відпочивальників стали популярними спортивні розваги – ходьба, біг, стрибки, боротьба, елементарні гімнастичні вправи, ігри, екскурсії та прогулянки велосипедом. З часом на Святошинських дачах обладнали окремі велосипедні та роликові доріжки. А тенісні корти, кеглі з крокетом, більярд перетворили Святошин у привабливе місце для заміського дозвілля. Популярності цьому місцю додала ще й зручна транспортна розв'язка – сюди курсував Святошинський трамвай.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Київському трамваю виповнилося 130 років: історичні фото

Для відпочивальників також обладнували купальні. Зокрема, вони стали "однією з принад дачного життя в Китаєві". На берегах ставків і річок багатьох приміських сіл також облаштовували пляжі. До прикладу, в Ірпені збудували на річці купальні й відкрили станцію прокату човнів.

У дачних селах також відкривали торговельні і розважальні заклади, їдальні, ресторани, крамниці, аматорські театри й концертні зали. Так, у Пущі-Водиці з'явився театральний зал, в якому на вихідні і свята влаштовували вистави, танці, а неподалік грав військовий оркестр.

×