четвер, 03 червня 2021 18:39

Гоголя викинули з Києва — художник Криволап розповів про унікальну виставку

Автор: Музей Києва
  Художник Анатолій Криволап (праворуч), автор проєкту Юрій Комельков, балетмейстер Раду Поклітару (в центрі) на відкритті виставки "Велика сімка"
Художник Анатолій Криволап (праворуч), автор проєкту Юрій Комельков, балетмейстер Раду Поклітару (в центрі) на відкритті виставки "Велика сімка"

Виставка "Велика сімка" триватиме до 28 червня у Музеї історії Києва. Охочі можуть переглянути картини семи художників, які увійшли до рейтингу "Топ-100 великих українців".

Є роботи Олександр Архипенка, Михайло Бойчука, Казимира Малевича, Георгія Нарбута, Марії Примаченко, Тараса Шевченка, Анатолія Криволапа. Останній – єдиний живий учасник виставки.

– Україна була найбільш контрольованою у мистецтві. Не дай Бог, щоб намалювати десь синє і жовте, – розповідає Анатолій Криволап.

З ким ви серед інших 6 художників бачите найбільшу спорідненість?

– Якби бачив спорідненість, я б не був у цій компанії. Той хто споріднений завжди буде у тіні того, до кого він приєднується. Тут представлені мої експериментальні роботи, що відходять від основної лінії. Якщо подивитися саме головні, то я не маю спорідненості.

Художник вдосконалюється весь час, починаючи з навчання. І на кожному етапі є свій зразок, дякуючи якому він піднімає свою майстерність і бачення. Тому їх ціла низка. Далі і Пікассо теж починали зі школи. Спочатку це одні орієнтири, далі – інші. Весь час воно змінюється, поки не приходиш до себе. Потім тобі вже ніхто не потрібний.
Ви вже прийшли до себе?

– Так. Мені подобається розкодовувати роботи інших художників. Але в мене є свій коридор, в якому мені цікаво і розвиваюсь. Для того щоб прийти від полотен до розпису церкви, де полотна 8*12, потрібна інша практика і досвід.
  "Автопортрет у фесці" (1975) Анатолія Криволапа представлено на виставці "Велика сімка" у Музеї історії Києва
"Автопортрет у фесці" (1975) Анатолія Криволапа представлено на виставці "Велика сімка" у Музеї історії Києва
Яка це була картина, коли ви зрозуміли, що прийшли до себе?

- У мене був перелом у кінці 1980-х. Пошуки були весь час. А потім випадкова прописка і на завтра підготовка, просто прокладка кольору. Мене просто пропалило – щось відбулося, треба це усвідомити. Я ніч не спав. Відтоді і появився той Криволап. Це був пейзаж із деревом. Червона земля, синє вечірнє небо і майже абстрактне дерево, що вливається у це синє. Найцікавіше, коли Яблонська якось прийшла до мене, а я виставив ту роботу серед класичних робіт. Вона вказала на неї: "Це ви". Я був вражений. Вона була дуже розумна і талановита, всім розгон робила, а я спеціально виставив цю картину. Я ж узагалі провокатор по життю.

Часто на ваших картинах фігурує кінь. Тут представлений "Мінікінь" у великій золотій рамі. Що він символізує?

– Якось до мене в майстерню прийшов Ігор Воронов. Він знає, що не зустрічаюсь із клієнтами. Він прийшов купити коня, купив два і запитав, чи не може Криволап зробити ще й коня в золотому. Коли мені це передали, я був шокований, чому я такий тупий, сам не додумався. Зробив тоді декілька цікавих робіт. А цю роботу вирішив зробити йому, як подяку. Цей кінь унікальний і не буде повторюватися.

Шлях художника пролягає від несвідомого до дуже несвідомого. Засоби дають можливість якось це реалізувати. Кінь – це образ чогось загадкового й особливого для мене, яке не піддається розшифруванню. Ця картина – це свого роду ідеалізація коня, наче ікона.
А ким на початку надихались? Хтось був серед цих 6 художників?

– Я їх пізнав ближче до 2000-х. Навчався у художньому інституті в Пушкінському музеї в Москві. Мене цікавив колорит і колір. Там найкраща колекція імпресіоністів і постімпресіоністів. Я вчився там, їздив щотижня у Москву на один день, інколи дивився роботи французьких художників, аналізував, інколи дивився фрагмент.

Не можна емоційно сприймати авангард. Є мистецтво емоційне, а є інтелектуальне. На виставці – представники інтелектуального мистецтва. Я більше емоційний. Тут кілька моїх робіт інтелектуальних. Я експерементував від самого початку, тому знаю засоби, які треба натискати, щоб воно працювало емоційно.
  Картина Анатолія Криволапа "Вечоріє" (2017) експонується вперше на виставці "Велика сімка"
Картина Анатолія Криволапа "Вечоріє" (2017) експонується вперше на виставці "Велика сімка"
Є бренд у світі "російський авангард", але там половина українських художників.

– Малевич колись зробив виставку в Київській картинній галереї і казав: "Купіть що-небудь, щоб в Україні залишилась моя робота". Ніхто нічого не купив. Тому в Україні немає Малевича, лишився один автопортрет (представлений на виставці – Gazeta.ua). Завжди імперія притягувала митців для більшого зростання і перспективи самореалізації. Це закономірний процес. У деяких, як Бойчука, була ностальгія, він залишився, приїхав Нарбут. Гоголь там залишився, бо його викинули з Києва. Він був національно налаштований, хотів викладати у Києві в академії, його не взяли. Архипенко теж поїхав. Те, що він народжений в Україні, вже багато означає. Цього достатньо. Візьмімо французьке мистецтво, Ван Гог голландець, Пікассо іспанець, Сіслей англієць. Завжди є центр, до якого тягнуться. Свого часу був Париж, потім Лондон, де були Кандинський та інші. Це центри, що давали можливість для творчої реалізації. Зараз особливо він не читається. Свого часу був Нью-Йорк, але він став більше комерційним центром.

А Київ є на цій карті?

– Треба дивитися в історичному сенсі. України взагалі ніхто не знав раніше, ми лише закладаємо фундаменти. Дуже добре, що багато художників, що виставлялись у Центрі сучасного мистецтва М17, потрапили Центр Помпіду в Парижі. Івану Марчуку відкривають музей. Добре, що виставку "Велика сімка" зробили. Аби це сприймалось на рівних, потрібен час і якісні художники. 30 років незалежності – це ніщо. Те, що ми поставили заслон від цього соцреалізму, вже дуже серйозний крок. Україна була найбільш законсервованою й контрольованою у мистецтві. Не дай бог, щоб десь там було синє і жовте - забороняли навіть листівки. Ми відсіклися від них, і почалася нова ера. Але щоб воно відійшло до свідомості, треба час.

Чи якісь нові українські художники вам цікаві? слідкуєте за кимось?

– Я не хожу по виставках, самому треба працювати, а для цього треба інтим і самотність.
Виставку "Велика сімка" організував благодійний фонд "КУЛЬТАУРА". За словами автора проєкту Юрія Комелькова, всі художники працювали у напрямі українського авангардного мистецтва, що має глибоке коріння в народному мистецтві. В експозиції представлені три тематичні блоки: "Сакральне мистецтво", "Портрет" та "Полілог".
Зараз ви читаєте новину «Гоголя викинули з Києва — художник Криволап розповів про унікальну виставку». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі