13 листопада у вінницькій книгарні "Є" брати Капранови презентували книгу Віктора Суворова "Кузькіна мать". За словами Капранових, автор книжки приїхати не міг.
"Справжнє прізвище Віктора Суворова Володимир Резун. І з технічних причин він не зміг тут бути. Адже він досі під смертним вироком. Нашому видавництву "Зелений пес" було дуже важко його знайти. Він вийшов на контакт тільки після ретельної перевірки. Як колишній розвідник, добре вміє це робити. З'єднувався з нами тоді, коли сам хотів. Домовились, що наступна книга вийде українською, а потім російською. Він готовий працювати для України. Але для цього нам з вами потрібно купувати його книги. Звісно, не такими мільйонними накладами, як у 90-ті роки. Але Володимир Резун має зрозуміти, що українці залюбки будуть читати його твори", - сказали вони.
Брати демонстрували слайди та розповідали передісторію створення книги. Пояснили, що "кузькіна мать" стали говорити на ядерну бомбу "Виріб 602". Після того, як на міжнародній конференції Нікіта Хрущов спочатку стукав черевиком по столу, а потім пообіцяв всім показати кузькіну мать. Фразеологізм іноземці не змогли перевести, тому вирішили, що "кузькіна мать" — це секретна зброя.
"Щоб залякати ворогів, Хрущову нічого не залишалось, як створити цю "кузькуну мать". Створили, на 57 мегатонн. Але виявилось, що ні один радянський літак не здатен її перевезти. Тоді в ТУ-95В вирізали знизу дірку в обшивці, щоб запхати туди бомбу. Ось і летів цей літак на Нову Землю, як вагітний бегемот. Вибух був такої сили, що в Архангельську аж вікна повибивало. А це в тисячі кілометрів. Світовий спалах, той самий вбивчий спалах, тримався 75 секунд. Для порівняння — в Хіросімі зірвали бомбу у 15 кілотонн, а на острові — 57 мегатонн. В цей час радянська влада у Берліні почала будувати стіну замість дротяного паркану між ГДР та ФРН. Американці вивели свої танки з бульдозерними ножами, щоб зруйнувати ту стіну. Але звістка про вибух мегабомби справила величезне враження. Зводити стіну дозволили. Американці не знали, що в СРСР, окрім цієї бомби, нічого немає", - розповіли брати.
До Карибської кризи американці озброїлися до зубів. І раптом подвійний агент злив їм інформацію, що насправді в СРСР немає тої зброї, якою всіх лякає.
"Американцям ця правда не була потрібна. Адже вони витратили величезні кошти на гонку за озброєнням. І тепер не могли визнати, що все було даремно. Тому агента передали Радянському Союзу. Його засудили до спалення живцем у крематорії. А СРСР вперше став закупати пшеницю за кордоном. Відтак, на ньому можна було б поставити крапку. Але хтось у Сибіру знайшов нафту. І СРСР протримався на торгівлі сировиною аж до 1991 року. І цим на 30 років відклав наше незалежне майбутнє. Ми б вже 10 років нормально жили. А тепер після правління шахтарів ще15 років треба чекати, поки все до норми прийде", - запевнили.
Після зустрічі з читачами брати давали автографи. З книгарні на залізничний вокзал поїхали трамваєм.
3 
4880
Коментарі
8