29 серпня на "Джаз-Коктебелі" білоруський панк-рок гурт "Ляпис Трубецкой" презентує нову програму й шоу з елементами "буфонади, містерії і майданного мистецтва".
Музиканти часто дають концерти у Східній Європі. Лишень у Білорусі вони не виступали вже 2 роки.
"У Білорусі "ляпіси" нині не виступають. Їм не дозволяють", - розповідає 23-річний Євген.
Разом із трьома друзями Олегом, Володимиром і Анною він приїхав у село Грибівка на Одещині з Білорусі. Нещодавно вони закінчили навчання у медичному університеті, вирішили відпочити на фестивалі SummerSound. Тут 20 липня виступав гурт "Ляпис Трубецкой".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Російських акторів зустрічали з російськими прапорами
"Кажуть, білоруська влада склала список із музичних гуртів, які не вельми відповідають стандартам, - каже Євген. - Торік лідер гурту Сергій Міхалок розкритикував на російському телебаченні нашого президента".
Друзі поставили на березі моря намет. Нині чекають поки відкриється їдальня пансіонату. Там можна пообідати за 30-40 гривень. Обговорюють концерт "ляпісів". Спілкуються російською.
Олег каже, що творчість музикантів можна розділити на два періоди.
"Ранні "ляпіси" попсові. Тоді слухав їхні пісні й відчував себе бидлом. Тепер бидлом здаються всі інші. Останній альбом вийшов озлоблений. Кардинально змінився стиль музики. Текст пісні "Не бути скотом" - це вірш білоруського поета Янки Купали.
"Ми не ходили на опозиційні мітинги. Бо за це виключають з університету. Декан попереджав студентів. А на вибори примушували йти. У наш виш важко поступити. Поки що в країні нічого не змінити, - продовжує розповідати Євген. - У нас краще не висовуватися. До обіду попрацював, додому пішов. А там буде зарплата, можна "ета самоє". Зате корупції в університетах майже нема. Хабарників час від часу саджають до в'язниці. Великих вискочок. Інші бояться. Наші м'ясні й молочні продукти якісні. За цим жорстко слідкують. В Україні, мабуть, багато приватного виробництва. У нас більшість - державне. Подивитися наше телебачення - шикарно живемо. Хотів би жити в Білорусі, яку показують по телевізору. З українських політичних новин прикалюються. Смакують, коли у Раді комусь морду набили. Мовляв, подивіться, яка в Україні демократія. А в Білорусі добре, стабільно. У нас інколи говорять "Усе стабільна, але ж дэбільна".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На "КаZантип" їдуть кандидати в депутати
Друзі сміються. Володимир сидить на лавці навпроти. Він одягнений у картату сорочку і шорти. Хлопець русявий із виразними блакитними очима.
"У вас так швидко на дорогах їздять. Не встигнеш навіть крикнути "козел", - додає Володя. - У Білорусі теж багато іномарок. Але у вас на дорогах великий контраст. Їде лексус за 100 тисяч доларів, а за ним - старий запорожець. Міста наші чистіші, доглянутіші. Скрізь клумби".
Чорнява дівчина у купальнику сидить подалі від хлопців. Аня долучається до розмови.
"У нас дві державні мови, але більше російської. Документація в країні переважно російськомовна. Ми знаємо білоруську. У школі її вчать. Інколи слова білоруські в розмові проскакують. У деяких областях люди спілкуються "трасянкою". Це суміш польської, української, білоруської. Є люди, які спеціально на телебаченні ведуть програми білоруською. Серед неформальної молоді модно нею спілкуватися. Це винятки. Але є країни, які набагато гірше живуть. Звісно, могло би бути й краще".
Їдальню відчиняють. Білоруські друзі йдуть обідати.
Коментарі
1