Одним з перших, хто привітав хорватів з проведенням виборів був угорський міністр закордонних справ. Чому він приділив увагу цим перегонам і що їхні результати приготували для України, - з'ясовувала Gazeta.ua.
Чому дострокові
У середу, 17 квітня, у Хорватії відбулися дострокові парламентські вибори. Хорвати мали обирати депутатів восени, але у лютому 2024 року країною прокотилася хвиля протестів з вимогою розпустити парламент і призначити дострокові вибори. Формальним приводом стало призначення прем'єром Андреєм Пленковичем генерального прокурора. Ним став Іван Турудіч, який нібито контактує з корупціонерами та тими, кого підозрюють у корупції. Тож парламент розпустили, дострокові вибори провели. Але лютневі протести стали проявом глибоких ідеолого-політичних протиріч між прем'єром і президентом Хорватії. Причина - Україна.
Хто за кого
Президент Хорватії Зоран Міланович відомий своїми симпатіями до Росії.
Але Хорватія є членом не лише ЄС, але й НАТО, тому ризик припинення допомоги Україні від цієї країни збалансовано. Окрім того, частково симпатії Мілановича до Путіна амортизує чинний прем'єр Андрей Пленкович, лідер консервативної партії "Хорватський демократичний союз" (ХДС).
До 17 квітня партія була правлячою, але за підсумками виборів, схоже, ризикує втратити цей статус. Адже у парламенті минулого скликання ХДС мав 64 мандати, у новому – 60. Оскільки у хорватському парламенті 151 депутат (хоча може ухвалюватися рішення про кількість депутатів від 101 до 160), ХДС втрачає більшість, а Пленкович, відповідно, посаду прем'єра. Ця ситуація відкриває можливості для Зорана Мілановича стати прем'єром. І це важливо для України.
Один за двох
Міланович хотів, не полишаючи посади президента, очолити свою Соціал-демократичну партію на виборах, але цьому завадив вердикт Конституційного суду. У Мілановича був вибір: або піти у відставку з посади президента, або ні. Він вирішив залишитися президентом. Але тепер заявляє, що, у разі приходу до влади коаліції на чолі з соціал-демократами, готовий проміняти президентство на прем'єрство.
"Це може змінити позицію країни у таких важливих питаннях, як підтримка України у війні з Росією, бо Міланович проти надання допомоги", - пишуть оглядачі агенції Reuters.
Битва за прем'єрство
Згідно з результатами парламентських виборів, у партії Мілановича та у союзних партій сумарно 42 місця у Соборі. Тому його заявка на прем'єрство має вагомі підстави.
Якщо Мілановичу вдасться здобути посаду прем'єра, на наступних президентських виборах, які у Хорватії мають відбутися цьогоріч, він може просунути свою креатуру, як це було у Словаччині з Петером Пеллегріні - спікером парламенту, пов'язаним з прем'єром Робертом Фіцо.
Але Пленкович своє прем'єрство втрачати не збирається.
Ще у ніч підрахунку голосів він заявив: "Зранку почнемо роботу над формуванням нашого третього уряду".
Ресурс є у вигляді правої партії "Рух батьківщини" з 14 місцями, вісьмох депутатів від нацменшин та трьох депутатів від хорватської діаспори (хорватів за кордоном). Партнери по коаліції будуть названі дуже скоро, - заінтригував Пленкович.
Змагання коаліцій
Західні аналітики очікують "змагання коаліцій" та нестабільність будь-якої з них. У Собор також пройшли "Міст" (консервативна партія) з 11 мандатами та ліві "Моземо" з 10 місцями.
"Золоту карту" третьої сили пророчать "Руху батьківщини". Унаслідок цього очікувана нестабільність будь-якої з вірогідних коаліцій пом'якшуватиме можливі зміни курсу Хорватії. Тим паче, партія Пленковича вважається "старою", бо є правлячою, відколи Хорватія вступила до ЄС та НАТО. За тривалий час у політсили є як здобутки, так і прорахунки або й відверті поразки. Наразі жителі країни нарікають на бідність (одна з найбідніших у Європі) та на значний відтік хорватів за кордон у пошуках кращої долі. Це змушує Пленковича вдаватися до непопулярних заходів щоби зберегти владу. Наприклад, у Хорватії повернули кримінальну відповідальність за передачу даних про корупцію від поліційних розслідувань – до журналістів. Хорватська медіаспільнота виступила з протестами і вже підготувала відповідну петицію. Тривають антиурядові протести.
Угорщина тут як тут
Може бути ще вагомий чинник - угорський представник у хорватському Соборі. Ним став лідер Демократичного союзу угорців Роберт Янкович. Його та всіх угорців Хорватії привітав міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто. Один депутат від угорців не зробить політичної погоди у Соборі, але голоси угорської діаспори таки будуть важити на президентських виборах у Хорватії. Тому Янкович може стати активним учасником коаліційних перемовин.
Утім, офіційний Київ щодо подальшого розвитку відносин з Хорватією абсолютно спокійний. Місяць тому президент Володимир Зеленський обговорював з Андреєм Пленковичем проведення спільного форуму оборонних індустрій, також домовилися про підготовку міжурядової угоди та спільних проектів по розмінуванню і виробництву БПЛА. Навіть якщо Пленкович втратить прем'єрство, він залишиться лідером впливової опозиційної сили.
Але з 1 липня 2024 року головування у Раді ЄС перейде до Угорщини. Маючи підтримку Фіцо-Пеллегріні у Словаччині та Мілановича у Хорватії, Угорщина здатна як мінімум пригальмувати європейську фінансову допомогу Україні або взагалі "підвісити" це питання. Результати виборів у Словаччині та у Хорватії дають підстави прем'єру Віктору Орбану додати собі політичної ваги на цій посаді й виступати зі своїми тезами від балканських країн. Знову ж таки, офіційний Київ наполягає - є нормальний діалог з Угорщиною. Але не може не викликати стурбованості факт посилення позицій не настільки дружніх, як хотілося б, політичних сил у балканських країнах.
4 
8759
Коментарі