Рішення зрівняти в правах тих, хто воював за та проти СРСР, прийняв латвійський Сейм.
Не всі громадяни, що воювали на боці Третього рейху, отримають відповідний статус і пільги. Без цього залишаться члени нацистської партії, поліцейські та деякі інші особи, повідомляє Delfi.
Законопроект запропонувала комісія Сейму з прав людини і суспільних справ. Має на меті однаково оцінити заслуги громадян Латвії, які воювали в складі регулярних армій різних країн.
21 грудня Сейм прийняв закон в останньому читанні.
Документ містить ряд обмовок. Учасниками Другої світової будуть визнані лише особи, які мали латвійське громадянство до 17 червня 1940 року (дата введення радянських військ у Латвію). Радянських військових, що прибули до 5 жовтня 1939-го відповідно до договору про військові бази, закон не стосуватиметься.
Не матимуть статусу учасника особи із номенклатурних списків Націонал-соціалістичної партії і її воєнізованих структур, поліції та служби безпеки. Виняток складатимуть бухгалтери, завгоспи і обслуговуючий персонал цих організацій.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 96-річний бухгалтер Освенцима сидітиме у в'язниці
Без статусу залишаться також люди, засуджені за військові злочини та злочини проти людяності.
Латвія наголосила, що не несе відповідальність за дії країн-окупантів і, будучи окупованою, не брала участі у військових діях Другої світової.
Учасникам війни по обидві сторони фронту видадуть однакові посвідчення та нагрудні знаки.
"УПА воювала на чотири фронти: нацисти, червона банда, польські загарбники і власні сексоти. Останні були найстрашнішими ворогами. Червона нечисть, як шакали, набігала. Що їм потрібно було, те і брали", - розповідає 87-річний Ростислав Кушнірук. Боротися за самостійну Україну почав у 11 років – разом із братом. Йому було 17, мав псевдо "Чорногуз". Спочатку не здогадувався, що він належить до ОУН.
Коментарі