У Львові попрощалися з учасником бойових дій Української повстанської армії Василем РОМАНІВИМ. Його поховали на Личаківському кладовищі біля меморіалу "Стіна пам'яті УПА", де покояться 15 учасників визвольних змагань. Чоловіка не стало на 90-му році.
— У нашій родині було четверо дітей, Василь — найстарший, — розповідає брат Володимир Романів, 76 років. — Дбав про Україну і про нас, звичайно. Їдким патріотом був. Ще підлітком НКВД наказало йому показати, де переховуються партизани. Він повів їх в іншу сторону, в ліс, де було багато хмизу. Сказав, копати і шукати там УПІвців. А сам став потихеньку відходити. Ті побачили, що хоче відступити, зрозуміли — обманює. Стріляли, але йому вдалося втекти. Брат був відповідальний, малослівний. Говорив лише по суті. Останнім часом хворів, був знеможений.
Василь Романів народився в селі Стратин Рогатинського району на Івано-Франківщині. 1944 року вступив до Юнацтва УПА. Був зв'язковим. Мав псевдо "Славко". У дев'ятому класі виконував обов'язки районного станичного. За завданням Проводу ОУН навчався в торгово-кооперативній школі та Лісотехнічному інституті в Івано-Франківську. Три роки був розвідником Української повстанської армії.
До виходу на пенсію викладав у Львівському пожежно-технічному училищі. Став членом Львівського крайового братства ветеранів національно-визвольної боротьби. В нього залишилися син Андрій, брат і сестра.
7 
35413
Коментарі