Російському акторові 74-річному Семенові Фараді відняло мову. Артист давно скаржився на головний біль та запаморочення. Коли припинив розмовляти, дружина викликала медиків. Вони діагностували порушення кровообігу в мозку та призначили сильнодіючі препарати.
— Забагато сил я витратив у боротьбі за місце під сонцем, — казав Семен Фарада. Справжнє прізвище актора Фердман. Коли хлопцеві було 14 років, помер його батько, військовий офіцер Лев Фердман. Син хотів продовжити його справу, тож вступав до Бронетанкової академії в Москві. Однак бракувало фізичної підготовки: він завалив іспит з бігу.
— З горя вирішив, що віднесу документи в перший-ліпший заклад, який побачу з вікна трамваю, — згадував він. — Ним стало Бауманське технічне училище. Але євреїв туди брали неохоче. На іспиті я акуратно переписав зі шпаргалки твір на тему "Сталін — це мир у всьому світі". А потім комісія навмисне приписала мені 11 помилок. Я змирився, але мама пішла в Міністерство освіти і добилася перегляду моєї роботи.
Навчаючись, Фарада тікав на репетиції аматорського театру.
— Мама не хотіла, щоб я став актором. Казала, грошей це не принесе. Щоб не хвилювати її, мусив працювати інженером-механіком. У вільний час займався в театральній студії.
Режисери неохоче знімали в кіно артиста з єврейським прізвищем. Якось директор таджицької кіностудії відмовився вписувати його до гонорарної відомості.
— Я влаштував йому скандал. Розкричався, аби придумали мені "якусь шараду". Той чоловік пробурмотів "Шарада-фарада". Мені це сподобалося.
Упав, коли вівчарка Рік вибила ціпок із рук
Фараду, який мав яскравий комедійний талант, почали багато знімати. Славу йому принесли ролі у стрічках: "Гараж", "Той самий Мюнхаузен ", "Формула кохання". За 30 років він знявся у 155 фільмах.
— Без сімейної підтримки я не зміг би працювати, — розповідав він. Артист тричі був одружений. Перші два шлюби називає "випадковими і не вартими уваги". Кажуть, він розлучався, бо жінки не могли народити.
Із третьою дружиною, молодшою на п"ять років актрисою Мариною Поліцеймако, Фарада познайомився в Театрі на Таганці.
— Сеню я спочатку не помітила, — згадує жінка. — Якось перед репетицією подарував букет різнокольорових айстр. У моєму серці щось йокнуло, хоча красенем Сеня ніколи не був.
Перед весіллям Фарада поставив Марині вимогу — народити сина. 1976-го в них з"явився Михайло.
— Сеня був радий, бігав у магазин по молоко, — розповідає Поліцеймако. — Якось впросив Володю Висоцького роздобути банку сухого данського молока. Я її на кілька місяців розтягнула.
Наприкінці 1990-х Фарада став рідше зніматися. У нього загострився вроджений порок серця. 1988-го йому поставили штучний клапан. 2000 року помер його близький друг — драматург Григорій Горін. Після його похорону в Фаради стався інсульт. За півтора року він зламав шийку стегна — упав, коли вівчарка Рік вибила ціпок із рук.
2006-го Фарада переніс другий інсульт.
— Актор — як футболіст: доки грає, всім потрібен. А коли перестає, про нього забувають, — пояснював він. — Пенсію я отримую солідну — 6 тисяч рублів (майже 1300 грн. — "ГПУ"). Але ще грав би, якби було здоров"я.
1933, 31 грудня — Семен Фердман народився в Москві в сім"ї військового та аптекарки
1958 — закінчив технічне училище; служив на Балтійському флоті
1962— інженер-механік котлованів
1968 — дебютував у кіно
1976 — одружився з актрисою Мариною Поліцеймако; народився син Михайло
2000 — пішов із кіно через хворобу серця
2006 — пережив другий інсульт
Зіграв у 155 фільмах
6 
35413
Коментарі