За літературознавцем Віталієм Дончиком справили сороковини. Він помер 18 листопада в Києві на 86-му році. Мав хворе серце.
— Останнім часом Віталій Григорович працював відповідальним керівником проекту "Історія української літератури" у 12 томах, — розповідає колега Микола Сулима, 70 років. — Підготував до друку шість томів. Та закінчити проект йому не вистачило сил.
Віталій Дончик з відзнакою закінчив романо-германське відділення філологічного факультету Київського університету. 1962-го влаштувався на роботу в Інститут літератури. Був одним із засновників "Народного руху України". 1996-го разом із сімома літературознавцями отримав Шевченківську премію за навчальний посібник "Історія української літератури ХХ століття" у двох книгах.
— Віталій Григорович багато сил віддав українській літературі та її пропаганді, — каже Микола Сулима. — Курував багатьох аспірантів та докторантів. Після його смерті всі дзвонили його дружині. "Телефон не замовкає. Дзвонять з усієї України", — казала вона.
Віталія Дончика поховали на Байковому кладовищі у Києві. У нього залишилося двоє синів: 56-річний Андрій — кінорежисер, Максим, 51 рік, — журналіст.
4 матчі провів за молодіжну команду ірландського футбольного клубу "Шелбурн" 16-річний Іззі Дезу. Помер від серцевого нападу під час гри з місцевим клубом "Сент-Кевін Бойз".
Іззі знепритомнів на полі під час другого тайму. "Швидкою" хлопця відвезли в лікарню. За годину його серце зупинилося.
Іззі Дезу називали одним із найперспективніших молодих гравців Ірландії. Тренери кажуть, на полі він вирізнявся підвищеною працездатністю. На здоров'я не скаржився.
Коментарі