Співачка Алла Попова:"Всі хотіли, щоб я роздягалася в кадрі"

 

Називати її Аллою Борисівною язик не повертається: навіть зблизька співачка виглядає щонайбільше на 30. Пряме чорне волосся розпущене, на обличчі мінімум макіяжу. Розкішна світло-коричнева коротка шуба, чорні бриджі з оборками, такого ж кольору стильний берет та чоботи на високих підборах.

— Деякі колеги мають дорослих дітей і прикидаються дівчатками, — їдко зауважує. — А я свого віку не приховую. Мені 41, і я щаслива!

У бюро перепусток Національної радіокомпанії вона заповнює якісь папірці, й нас пропускають усередину.  

— Тут багато кафешок, — швидко крокує до ліфта. — Тільки треба знайти місце, де не курять. Організм не переносить тютюну: починає крутитися голова. 17-річна донька Еліна теж живе без цигарок. У її ровесниць, які багато курять, очі геть жовті.

Співачка обрала затишну кав"ярню. Замовила натуральну каву, цукерки "Беліссімо" та по 50 грамів коньяку. Звичними жестами підправила зачіску та підвела губи.

Люблю яскраву біжутерію й золоті вироби

— Зараз готую альбом "Найдорожче", — ділиться новинами. — А раніше записала рок-сюїту "Материнська скорбота". Це перший в Україні проект до роковин Чорнобиля — з хорами, — каже, акуратно вішаючи шубу на стілець.

— В Україні якісні речі нікому не потрібні. Під красу потрібні "бабки", — іронічно кривить губи. — Але ми грошей не просимо, нехай спонсори самі пропонують! Замовник є замовник. Є хороший вислів: "Ніщо так не зміцнює партнерських стосунків, як передоплата".

Ваш мінімальний гонорар?

— Це комерційна таємниця. Гонорар вимірюється трьома нулями у твердій валюті. Грошей нам не бракує: Юра займається бізнесом, у нього студія звукозапису в Києві, є філії в Луганську та Москві. В Україні часто-густо існують тандеми "спонсор-співачка". Багаті дядечки розкручують дочок, коханок. Але в них немає шансу стати світовими зірками. Зникнуть з екрана їхні кліпи — зникнуть і вони. А щодо продюсерів, — на хвилину замислюється, — творчі тандеми — це якраз те, що треба.

Спів не заважає в сім"ї?

— Дві зірки в одному домі — це складно, — зітхає. — Юрій — не лише композитор. Він сам співає, та й Елінка теж. Вигравала на міжнародних фестивалях, пише пісні. Але вчитися пішла не в університет культури, де я викладаю, а в лінгвістичний. Англійською володіє досконало, захотіла вивчати ще й арабську. Її завжди захоплював Схід, навіть виконує східні танці.

Ранок починаю із води з долькою лимона та чашки запареної вівсянки

Ми з Юрою разом уже вісім років, — продовжує. — Хтось каже, що це стаж, а хтось — що строк, — дзвінко сміється. — Він міг посеред дня прислати розсильного з величезним букетом квітів або принести ексклюзивні французькі парфуми чи прикраси... Я люблю якісну яскраву біжутерію і золоті вироби, — уточнює Алла. — А які вірші писав! Називав мене чорною перлиною. Раніше я завжди страждала, — надпиває вже холодну каву, — бо була сильнішою за чоловіків. А з ним відчуваю себе слабкою. Коли у мене концерт, а чоловік у від"їзді, він долає понад 800 кілометрів вночі, встигає помити машину і купити квіти! Часто вивозить мене за кордон. Нове тисячоліття, наприклад, стрічали в Італії. Чотири рази на рік їдемо на міжнародні фестивалі як члени журі: Болгарія, Угорщина, Австрія, Словаччина...

А яка у вас машина?

— Ой, я не дуже розбираюся, — розгублено піднімає очі. — Знаю тільки, що джип.

Але сюди приїхали на метро...

— Коли Юри немає, не ризикую їздити сама. Метро, — гордо випростується, — це теж піар. Дуже часто впізнають, підходять за автографами.

З донькою радитеся щодо концертних костюмів?

— Звісно, — емоційно повертається на стільці Алла. — Я вчу її співати, вона допомагає мені бути модною і юною. Разом ходимо в салон краси.

А пластична хірургія?

— Навіщо? — знизує плечима. — За три роки довелося б знову підтягувати... Краще починати ранок із води з долькою лимона та чашки запареної вівсянки. Щодня роблю зарядку. У 19 років потрапила в аварію, і відтоді без спеціального комплексу вправ не обходжуся. Коли на гастролях не встигаю їх робити, болить хребет.

Чим себе балуєте?

— Інколи більярдом, у мене одразу вийшло, — хвалиться. — Обожнюю купувати взуття та аксесуари: сумки, рукавички, паски... Я дуже дисциплінована. Але якщо цілий день не їла, то сісти ввечері з чашкою чаю і тістечком... — замріяно додає. — Це неприпустимо, але якщо дуже хочеш, то можна.

Юра трохи ревнує, коли я вдягаю на сцену щось звабливе

Ви могли б стати моделлю чи актрисою...

— У 1989 році я перемогла в конкурсі "Кіношанс". Отримала багато пропозицій. Але всі хотіли, щоб я роздягалася в кадрі, — обурено сплескує в долоні. — Коли відома актриса дозволяє собі трохи сексу — це цікаво. А починати кар"єру з еротики — дешево. Все має бути пікантно: розріз, декольте... Юра трохи ревнує, коли я вдягаю на сцену щось таке, — лукаво сміється, — звабливе.

Траплялися інциденти на сцені?

— Якось у Львові після концерту двоє молодиків підхопили під руки й потягли до машини. В авто сидів їхній бос, який мене "замовив", — зітхає. — Врятувало, що неподалік була озброєна охорона. Відтоді Юра всюди ходить зі мною.

1964 — народилася у Білій Церкві на Київщині
1981 — вступила до Рівненського інституту культури
1988 — народилася донька Еліна
1993 — лауреат фестивалю "Червона рута"
1996 — перемога на міжнародному конкурсі "Голос Азії"
1997 — заслужена артистка України
2001 — доцент кафедри естрадного співу Університету культури і мистецтв

×