У селі Великі Дідушичі Стрийського району на Львівщині поховали 72-річного Павла КОЧКОДАНА. Він був священником і ключарем Свято-Покровського кафедрального собору у Львові.
— З жовтня минулого року і до кінця своїх днів отець Павло боровся із цукровим діабетом, — розповідає митрополит Димитрій Рудюк, 48 років. — Хвороба раптово вразила всі органи тіла. Недугу отець переносив мужньо, без нарікань. Жалкував лише за тим, що не зміг до останнього проводити службу.
З дружиною Ганною Михайлівною він виховав сина Андрія і доньку Єлизавету. Перед смертю Кочкодан заповів, щоб його поховали в рідному селі біля батьків.
— Він був харизматичний священник, зібраний і принциповий. Відповідально ставився до обов'язків, — говорить Рудюк. — Через проникливий і співучий голос отець Павло мав особливий дар до богослужінь і проповіді. До нього з усіх куточків Західної України приїжджали люди. У побуті був скромний, не мав вишуканого вбрання священника, десятків підібраних митр і нагрудних хрестів з оздобами. Його часто можна було побачити то в одному, то в другому районі міста Львова. На запрошення парафіян ходив до них додому і молився, причащав хворих і розраджував. Отець Павло мав гарну бібліотеку, багато читав. У проповідях цитував вірші Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка й інших поетів.
8 
35413
Коментарі