— Дзвонить мені колега й каже: "Ти знаєш, що виграла путівку. Я щойно побачила твоє прізвище в "Газеті по-українськи". Не повірила. Коли привезли пошту, взяла газету й пересвідчилася на власні очі, — розповідає 54-річна Ольга Воверчак із селища Коропець Монастириського району на Тернопільщині.
Вона передплатила "Газету по-українськи" на рік. Відправила копію квитанції на адресу редакції та виграла путівку в санаторій.
— Мріяла поїхати до Трускавця. А мені кажуть, що є путівка в санаторій "Полтава" в місті Миргород. Заклад спеціалізується на опорно-руховому апараті, входить до комплексу "Миргородкурорт".
На відпочинок виїхала 11 лютого із чоловіком Богданом Ярославовичем, 58 років.
— Сіли на поїзд Львів — Харків. У Миргороді були наступного ранку, — говорить Ольга Володимирівна. — Заселили нас у трикімнатний люкс. Першого дня ми пройшли всіх лікарів, здали аналізи. Нам призначили курс лікування.
— Два тижні ходили на масажі, водні процедури і грязі. Годували добре. Коли їхала туди, думала, що схудну. Але не вдалося. Все було смачне. Щовечора питали, що хочемо їсти наступного дня. Готували навіть голубці й холодець. Чоловік поїздкою теж задоволений. Каже: "Це ми з тобою провели медовий місяць". 29 серпня буде 35 років, як ми разом.
"Газету по-українськи" Ольга Воверчак передплачує чотири роки.
— Я працюю начальником пошти. Газету давно читаю і рекомендую людям. Із моєї легкої руки односельчанин виграв мотокосу. Інша жінка — кухонний набір. Коли дізналися, що я отримала путівку, "Газету по-українськи" передплатили 40 односельчан, — каже Ольга Володимирівна.
Має сина 35-річного Руслана й доньку Зоряну, 30 років. Виховує онучок — Роксолану, Діану й Інну.
— Ми з Зоряною любимо працювати з бісером. Для сільської церкви вишили чотири скатерки, рушник на хрест і на ікону Божої Матері. Після роботи я там служу сестрицею, — каже Ольга Воверчак.
5 
35413
Коментарі