Колишнього політв'язня радянських таборів 73-річного Миколу Слободяна поховали в селі Росохач Чортківського району на Тернопільщині. У нього був рак горла.
— Микола Васильович хворів останні п'ять років, — розповідає колишній депутат Тернопільської облради Володимир Мармус, 68 років. — Мав астму та проблеми з ногами. 2017-го в нього виявили рак горла. Останнім часом майже не виходив із дому. Постійно відчував сильний біль, йому було важко говорити й дихати. Жив на знеболювальних.
Микола Слободян народився в селі Росохач у селянській родині. Після закінчення школи працював у колгоспі. 1972‑го вступив до підпільної патріотичної молодіжної організації, що боролася за незалежність України.
— У ті роки було багато скептиків: "Та що ви, хлопці? Яка незалежність?" Але Микола Васильович вірив, що наша держава таки здобуде свободу, — говорить Володимир Мармус. — Він брав участь у виготовленні та встановленні українських прапорів, розповсюджував листівки з патріотичними гаслами. Був відчайдухом, нічого не боявся.
1973-го Миколу Слободяна арештували. Засудили до трьох років ув'язнення в таборах суворого режиму та двох — заслання. На волю вийшов 1978-го.
— Після того постійної роботи він не мав, перебивався тимчасовими підробітками, — каже Мармус. — То трудився на будівництві, то — в колгоспі.
У Миколи Слободяна залишилася дружина Ольга Свідзинська. У шлюбі прожили 40 років. Разом виховали синів 44-річного Василя, Андрія, 35 років, 31-річного Михайла й доньку Марію, 33 роки.
Коментарі