— Шість років виписую "Газету по-українськи". Завжди відправляв квитанцію, але нічого не вигравав. Одного дня сестра дзвонить і каже, що я є в списку переможців, — розповідає 62-річний Микола Підгрушний із села Дзензелівка Маньківського району Черкаської області.
Він передплатив "Газету по-українськи" на рік. Надіслав копію квитанції на адресу редакції і виграв комплект постільної білизни.
— Постіль дуже хороша, двоспальна, біла із червоними маками, — говорить Микола Олексійович. — Думаю брати участь у розіграшах далі. Раптом знову пощастить. Я люблю читати про політику. А дружині подобаються рубрики "Здоров'я" та "Їжа".
Микола Підгрушний працює охоронцем у місцевого фермера.
— За одне діжурство якраз всю газету прочитую. Я колишній військовий, тому дуже переживаю за те, що робиться в країні.
Микола Підгрушний двічі був одружений.
— Із Марією 10 років прожили, двоє діток родили. Донька Наташа в Москві живе, а син Саша — з нами. З колишньою дружиною ми підтримуємо зв'язок. Не чужі ж люди. З її теперішнім чоловіком спілкуємося. Чого ворогувати? Із Валею ми вже 29 років разом. Виховали двох доньок. Таня заміж вийшла, у Черкасах живе. Олена поїхала в Польщу на заробітки з нареченим. Зараз няньчимо п'ятьох онуків. Ми раніше жили в місті Маньківка Черкаської області. Потім роботи не було і прийшлося переїхати в село. Мені тут сподобалося. Коли дали квартиру після завершення військової служби, я не захотів назад повертатися. Ми корівку тримали, бичків, поросят. У селі й здоров'я міцніше стало.
Коментарі