— Про виграш першою дізналася дружина. Відкрила газету й побачила моє ім'я серед переможців. Я в той час був на роботі, — говорить 69-річний Микола Білько з міста Боярка на Київщині.
Передплачує "Газету по-українськи" вісім років. Спочатку купував у кіоску, потім вирішив передплачувати на рік. Квитанції на конкурс надсилав п'ять разів. Виграв уперше.
— Виграні гроші витратили на продукти. Дружина мріє про путівку в санаторій. Будемо грати далі, — каже Микола Олександрович. — Газета цікава, люблю читати про політику, спорт і кулінарію. Готувати — це моє хобі. Особливо м'ясні страви.
Микола Білько працював водієм. Є ліквідатором Чорнобильської катастрофи.
— Дружина Лідія — педагог, пропрацювала в школі 45 років, а зараз на пенсії, — розповідає Микола Олександрович. — 47 років прожили разом. Це вдвічі більше, ніж окремо. Ми родом з одного села — Луговики Поліського району на Київщині. Малими близько не спілкувалися. Коли служив у прикордонних військах, дали відпустку. Я приїхав додому зустрічати Новий 1970 рік. Ліда повернулася на зимові канікули із Запорізького педагогічного університету. Ми почали зустрічатися. Відпустка закінчилася, я поїхав служити далі.
— Рік листувалися, після демобілізації вирішили побратися. Розписалися й роз'їхалися хто куди на вісім місяців. Я — в Київ, а вона — доучуватися в Запоріжжя. Після навчання Ліді дали направлення на роботу в Боярку. Переїхали разом і лишилися тут жити. Маємо доньку 35-річну Юлію, сина 45-річного Вадима і двох онуків.
1 
1
Коментарі