"На другий день забрав у мене все, навіть мобільний"

 

Кума Юлії Тимошенко, світська левиця 36-річна Наталія Ветвицька, змінює прізвище на дівоче Юсупова. Із колишнім чоловіком, бізнесменом і екс-депутатом 45-річним Дмитром Ветвицьким прожила п'ять років. До 2011-го він був у партії "Батьківщина". Пара розлучилася 2002-го. Наталія залишилася з сином Олександром, 17 років, якого хрестила Тимошенко.

— Мне сказали, что я интересна людям из-за того, что кума Тимошенко, что пользуюсь фамилией бывшего мужа-нардепа. Так вот, мне не надо, чтобы обо мне писали и говорили, что я чья-то кума. Сын Саша уже Юсупов. Он не захотел быть на фамилии человека, который его не то что не воспитывал, но даже с ним не общается, — говорить.

Зустрічаємося на літньому майданчику столичного готелю "Інтерконтиненталь". Наталія у білій сукні до колін від дизайнерки Вікторії Бекхем. У руках — сумка "Луї Віттон". Губи підведені червоною помадою в тон лаку на довгих нігтях. Замовляє каву. Весь час тримає спину рівно.

Де познайомилися з Дмитром Ветвицьким?

— Ловила машину в Дніпропетровську. Зупинився знайомий, каже: "Сідай, підвезу. Познайомся, це мій друг Діма". Він мені не подобався. Але постійно дзвонив, був наполегливий. Два роки ми зустрічалися.

Пізніше він очолив один із департаментів "Єдиних енергетичних систем України". Почав заробляти великі гроші. Певно, через це в нього поїхав дах. Намагався мене гнобити. Приходив, коли хоче, і робив, що заманеться.

Коли розійшлися, на другий день забрав у мене все, навіть мобільний. При тому я була найщасливішою людиною, бо його не було поруч. Мама казала: "Ти їздила на "мерседесі", а зараз у тебе нічого немає". Друзі відвернулися. Підтримали мене одиниці. Сина чоловік не намагався забрати. А що він із ним робив би? Зазвичай чоловіки судяться за дітей, коли хочуть насолити дружині. А тому нічого не треба було. Зараз я і син з ним не спілкуємося.

Екс-чоловік допомагає вам і сину?

— Продала всі дорогі речі й коштовності, зібрала 10 тисяч доларів і поїхала за кордон. Там купувала недешеве вбрання, здавала його в магазини в Дніпропетровську. Це була прибуткова справа, бо на початку 2000-х гроші в людей були, а одягу гарного не продавали. Через півтора-два роки накопичилася певна сума. Ми знову відкрили мамине агентство нерухомості. Мама пішла з бізнесу, коли народився мій син і вона вирішила допомагати. Нянь у нас не було, бо я їм не довіряю. Груддю годувала до 2,5 року.

Розмову перериває телефонний дзвінок. Наталія бере чорну "Нокіа":

— Слухаю. Це документи мого сина і мами. Там є судове рішення, де батька позбавили права не давати дозволу, — кладе слухавку, мобілку ховає в сумку. — Ці візи мені так набридли. Роблю шенген. То їм то одне не підходить, то друге. До нас ставляться гірше, ніж до африканців.

Досі мешкаєте з матір'ю?

— Так, вона мені найближча людина. Живе заради мене і сина. Уранці прокидаюсь, а на столі — сніданок. Буває, сваримось, я фиркаю, але все пробачаю. Насправді вона сувора натура. Колись її боялися всі — друзі й навіть учителі. Як починала мене сварити, це затягувалося на  кілька годин. Увечері не пускала гуляти. О восьмій я мала бути вдома. Навіть коли вступила до інституту, влітку дозволяла гуляти до 11.00. Про те, щоб я випила вина чи викурила цигарку, не могло бути й мови. Свого сина я так само контролювала.

Син учиться в Україні чи за кордоном?

— Так, у закритій школі в Йорку, 2 години їхати від Лондона. Колись мені британці казали: "Ми не знали, що в Україні такі освічені люди живуть". Мене це ображало: "А які, ви думали, люди живуть там?". А вони: "Ну, діти з України й Росії поведені тільки на луї віттонах". До Англії син рік провчився у приватній школі. Але там такі діти були, що Саша почав деградувати. Це мажори, невиховані й некультурні. Саша інакший. У 10 років побачив по телевізору, як чоловік із чоловіком цілується. Почав плакати. Цілий тиждень спав зі мною в кімнаті, так йому було погано.

Не страшно було відпускати самого за кордон?

— Коли прощалися, ридала в аеропорту так, що на мене всі дивилися. Потім поїхала туди, побачила, як там гарно. У школі спартанські умови. Коли через три місяці Саша приїхав додому, сам прасував, прав, прибирав у кімнаті.

Школа стоїть у полі. Піти немає куди. Тому діти сидять і вчаться. Перші три місяці синові було важко, але соромився сказати про це. Спочатку англійську знав на 60 відсотків, тому вчився не дуже добре. Точні науки, фізика і хімія — не його. Улюблені предмети — історія, географія. Зараз переходить в іншу школу на півдні Англії, вивчатиме економіку й політику. Віддає перевагу класичному стилю одягу. Любить костюми та краватки. Говорить: "Буду політиком, тому мені треба вдягатися по-діловому".

Хоче піти в партію УДАР практикуватися. Для нього Віталій Кличко — поважна людина, яка сама себе зробила. Сказав: "Якщо піду в "Батьківщину", всі скажуть, що мене туди влаштували". Із Кличком ми незнайомі. Колись ходили в один спортзал, бачилися кілька разів. Приємний, завжди з усіма вітався.

Доля хрещеної Юлії Тимошенко не відбила бажання сина йти в політику?

— Він каже, що в кожного своє життя. Вони із Юлією мало спілкувалися, бо вона зайнята людина.

Мій чоловік працював з Юлією Володимирівною. Був у близьких стосунках з Олександром Тимошенком і хрещеним їхньої дочки, Жені. Я Юлю мало бачила, але дуже поважаю. В неї добрий смак щодо одягу, зачісок. У їхній сім'ї так заведено. Її мама й тітка завжди були доглянуті — радянське виховання. У мене мама теж спочатку губи нафарбує, а вже потім двері відчинить.

Не провідуєте Юлію Володимирівну в колонії?

— Ні, бо якщо її доньку Женю рідко пускають, то мене тим паче. А Женя — моя подружка. Колись приходила до нас у гості, Сашу няньчила. У неї зараз нелегкий час, особливо коли починають діставати особистими питаннями — вагітна чи ні. Через це не любить публічності.

Ви 11 років розлучені. Не хотіли більше виходити заміж?

— У мене були тривалі стосунки, дев'ять років, але заміж я не хотіла. Але ця людина торік загинула. У мене наче хтось шматок серця вирвав. Постійно думаю, що він живий досі.

Як дізналися про смерть коханого?

— Сиділа у квітні на футбольному матчі. Ми ж футбольні вболівальники. Тато колись присадив. Мама, навіть коли була вагітна, ходила на ігри. Подзвонила знайома і сказала: "Гены нету". Я навіть не згадаю, що тоді робила. Це стан шоку. В мого Саші була депресія. Цей чоловік фактично замінив йому батька. Казав, що сидів у школі й не міг ні писати, ні вчитися.

Зараз сама, хоч і маю багато залицяльників. Заміж не хочу. Бачу, як люди живуть — терплять одне одного все життя. У знайомих грошовитих чоловіків збоку є коханки. Їхні дружини заради благ роками це терплять. Тому мене цілком улаштувала б роль коханки.

Має зведену сестру

Наталія Ветвицька народилася в Хмельницькому, де її батько працював інженером. Через три місяці сім'я переїхала до  Дніпропетровська. Батьки розлучилися, коли мала 20 років. "Вони сварилися, але не скандалили. Зараз — найближчі родичі й ладять краще, ніж колись. Тато постійно приїжджає в гості, бо живе в Дніпропетровську", — розповідає.

Закінчила факультет психології Дніпропетровського університету.

Має зведену сестру від першого батькового шлюбу — Ірину. Вона старша на 10 років. Сину, Олександрові, 17 років.

Наталія живе в центрі Києва.

Девід Бекхем подарував кофту

Наталія Ветвицька займається фехтуванням, грає в теніс, майже щодня ходить до спортзалу.

— Із сином відвідуємо футбольні матчі, їздимо на чемпіонати, — каже. — Якось жили з Девідом Бекхемом у готелі на одному поверсі. Він допомагав нам речі переносити. Подарував синові свою кофту. Тепер Саша її носить. Маємо цілий альбом фотографій із відомими футболістами. Там уся збірна Італії, гравці мадридського "Реалу", "Барселони". Нещодавно Зідана у Парижі зустріли.

Син Олександр у 14 років став кандидатом у майстри спорту з тенісу.

×