83 тис. людей підписані на сторінку столичної дизайнерки 28-річної Анни Мо (справжнє прізвище — Мариненко. — ГПУ) в мережі "Інстаграм". Із товстих ниток вона плете пледи, шарфи й накидки. Продає через інтернет.
— В'язати навчила мама. В неї це гарно виходить, — розповідає Анна. — Якось попросила допомогти знайти їй клієнтів в інтернеті. Натрапила на "Ітсі" — майданчик для рукодільниць. Сфотографувала кілька маминих робіт і створила в мережі магазин ОHHIO. Це був мій перший досвід в електронній торгівлі. Зрозуміла, що можна вести бізнес без значних грошових інвестицій — створювати цікаві речі й продавати через інтернет.
Анна працює дизайнером інтер'єрів і фотографом. Почала плести на продаж два роки тому.
— Випадково натрапила на незвичайний матеріал — дуже товсту мериносову вовну. Вирішила зробити з неї ковдру. Спицями не користувалася, бо таких товстих не знайшла. Плела руками. Ковдра вийшла м'яка, тепла і затишна. Купила ще ниток і сплела кілька виробів.
Торік Анна розпочала кампанію на "Клікстартер" — сайті, що допомагає втілювати в життя цікаві ідеї. За свої вироби вторгувала понад $200 тис. Улітку відкрила власний інтернет-магазин. Через нього почала продавати свої пледи й шарфи.
— У мене працюють восьмеро людей, — каже Анна. — Плетемо швидко, бо одна петля заввишки 8 сантиметрів. Використовуємо лише вовняні нитки. Вони м'які, теплі й не спричиняють алергії. Їх замовляю в Австралії.
Вироби дизайнерки купують американці, канадці, японці та австралійці. Маленький плед коштує $149 — 4 тис. грн, найбільший — $690 — 18,7 тис. грн. Шапки й шарфи віддає за $99 — 2,7 тис. грн.
60 відсотків усіх російськомовних облікових записів у соціальній мережі "Твіттер" — автоматизовані. Серед англомовних ботами є 39%.
Такі дані оприлюднив Центр передового досвіду НАТО з питань стратегічних комунікацій. Досліджували дописи, що стосувалися військової активності в Польщі та країнах Балтії.
— Політичні сили активно використовують боти в соцмережах для маніпуляцій громадською думкою, — кажуть у Центрі. — Створені ботами повідомлення відрізняються залежно від того, на яку аудиторію розраховані. Якщо на західного споживача — то в них наголошують, що масштаби російських навчань менші за операції НАТО. Коли ж націлені на внутрішню аудиторію, про російські навчання там майже не згадують.
Коментарі