четвер, 15 лютого 2007 16:20

Антоніна Огороднік усамітнилась на хуторі

Автор: фото: Олена ВЛАСОВА
  Антоніна Огороднік чоловіків та секс вважає ”дурницями”. Їй приємніше рубати дрова
Антоніна Огороднік чоловіків та секс вважає ”дурницями”. Їй приємніше рубати дрова

52-річна рівнянка Антоніна Огороднік три роки тому подалася з міста на хутір Підгірці. Він розташований за 35 км від обласного центру. Тут немає і трьох десятків хат, мешкають самі пенсіонери.

— Чудна жінка: травки сушить, лікує руками, воду заряджає, — каже, ледь стримуючи коней, 58-річний Микола Глущук.

Він їде по воду у сусіднє село. У Підгірцях уже півроку як зламався водогінний насос.

— У нас немає магазину, — продовжує. — По сірники, сіль, одяг їздимо аж до Рівного. Школа теж в іншому селі. До найближчого лікаря треба кілометрів зо 12 їхати. Тут краще не хворіти.

Хаті Антоніни Огороднік понад 70 років. Місцями підмазана й укріплена дошками.

— Заходьте, погрійтесь трохи. А я від цієї "хімії" зараз здурію, — тепло вдягнута жінка з відразою дивиться на банку польської фарби. У руці тримає пензля. — Стелю білю. Щойно зі столу злізла. Мазала б натуральним вапном, але обсиплеться.

Антоніна прочиняє двері навстіж і дихає морозним повітрям. На електричній плитці кипить юшка. Пахне травами.

— Я не їм м"яса вже сім років. Інколи ще дозволяла собі шматочок соленого сала. А тепер — лише овочі, крупи і трави. Вони очищують організм, — Антоніна заправляє юшку квашеними огірками і капустою.

Городину вирощує сама. Трави збирає улітку при молодому місяці, потім сушить і товче.

— Тут у банках сушений лопух, конюшина, кульбаба, листя яблуні, — показує на полицю. — Цього літа засію гречку. Навіть спеціальну ступу купила, щоб її чистити. Єдине, за чим шкодую, — що при нашому кліматі рис не росте.

Уперше Антоніна втекла на хутір три роки тому.

Донька вийшла заміж і поїхала у США

— У мене була дача в Новоукраїнці. Я хотіла створити комуну, запрошувала до себе людей. Але ніхто не приєднався. От і переїхала сюди, щоб пожити самій подалі від усіх.

Жінка білизну пере попелом, а голову миє яєчним жовтком і відварами трав. Воду набирає на Водохреще, а потім доливає її в усі страви. Замість зубної пасти користується товченою крейдою.

— Візьму до рота трошки крейди, пожую й виплюну. Так наші пращури робили і довго жили, — показує два ряди рівних білих зубів.

У хаті немає телевізора та радіоприймача. Електричну плитку після ремонту Антоніна віддасть сусідам.

— Це все штучні магнітні поля. Трагедія сучасної людини в тому, що вона далеко відійшла від природи. У моїй хаті ніколи не буде світла. Лягатиму спати із сонцем.

Місто — це накопичення стресів. Кілька років тому я зрозуміла, що або спинюсь, або загину, — пояснює причини переїзду на хутір. — Мала фірму, непогані гроші крутилися — скуповувала кольорові метали. Побудувала особняк за містом. Тепер продала його, а квартиру залишила синові. Він теж підприємець. Батьки живуть у Рівному. А 22-річна донька вийшла заміж і поїхала у США.

Антоніна Огороднік — єдина в області вміє ткати з льону. Вона спеціально їздила по селах, розпитувала старих майстринь. На веранді стоїть колесо для прядіння — коловороток, січкар — щоби сікти сніп льону, лежать гребені для чесання. На горищі — розібраний старовинний ткацький верстат. Купила його за 300 грн у жінки з Дубровицького району.

З чоловіком Антоніна живе окремо. Він залишився в місті.

— Чоловіки, секс — усе це дурниці. Справжня радість, коли йдеш у свій садок рубати дрова. Потім стаєш на коліна і кладеш їх у грубку. А зверху на плиті стоїть п"ять-шість каструль з юшками, а в печі — свіжий хліб. Оце щастя, — запевняє жінка. — Я не тримаю худоби, бо не хочу різати її. Маю тільки пса, кішку Фісу та кілька курей. А зараз мені треба хоч п"ять хвилин помовчати. Ви мене енергетично висмоктали, — несподівано каже хазяйка. — Піду помедитую.

Антоніна наливає собі черпак розсольнику й зачиняється у спальні. За кілька хвилин повертається, сідає на старенький диван.

— Ну що ви всі до мене їдете? Я — звичайна жінка, навіть матюкатися вмію. Просто живу, як мені підказує відчуття.

1954 — Антоніна Огороднік народилася в Рівному
1975 — вийшла заміж
1976 — народила сина Олександра
1985 — з"явилася на світ донька Ганна
1990-ті — в Рівному створила фірму, скуповувала кольорові метали
2003 — пішла з бізнесу; в селі Новоукраїнка під Рівним купила дачну ділянку
2006 — придбала стару хату на хуторі Підгірці, переїхала туди
Змінила прізвище з Огороднікової на Огороднік

Зараз ви читаєте новину «Антоніна Огороднік усамітнилась на хуторі». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 35413
Голосування Які умови миру і зупинення війни для вас прийнятні
  • Відмова від Донбасу, але вивід військ РФ з усіх інших територій
  • Замороження питання Криму на 10-15 років
  • Відмова від Криму і Донбасу за умови надання гарантій безпеки від Заходу щодо всіх інших територій
  • Зупинка війни по нинішній лінії фронту
  • Лише повне відведення військ РФ до кордонів 1991-го
  • Ваш варіант
Переглянути