Понад сотню унікальних плакатів представили у столичному Мистецькому Арсеналі. Виставка "Ефемероїди. ХХ століття у плакаті" триватиме з 20 жовтня до 27 листопада. Окрім плакатів там можна побачити фотографії та документальне відео. Цікавим кураторським рішенням стала величезна на всю стіну світлина Берлінського муру. З двох боків ми бачимо її під час побудови та після зруйнування. Війна, Тоталітаризм та Людина - основні секції проекту.
Розпочинають виставку плакати кінця ХІХ сторіччя з Львівського музею етнографії та художнього промислу. Європейські модні віяння у жанрі плакату не оминули Львів, тоді один із важливих культурних центрів на Сході Австро-Угорщини. Бачимо зовсім європейські за стилем афіші.
Зі Львова привезли кілька плакатів усесвітньо відомого чеського художника Альфонса Мухи, засновника стилю ар-нуво. Зокрема, відреставрований віальний плакат фірми Нестле, створений до 60-річчя сходження на британський трон королеви Вікторії. Цей плакат існує у світі в єдиному екземлярі. Також можна побачити одну з відомих робіт Мухи із циклу "Зодіак".
Є багато рекламних плакатів початку ХХ сторіччя з вишуканими жіночими силуетами джазової доби. А старовинну рекламу львівського пива виробники люблять використовувати й досі.
"Війна - наймасовіша рекламна кампанія" - таку цитату з настільної книжки Геббельса винесли на стіну біля зали з агітаційними плакатами часів Другої світової. Представлені як радянські, так і німецькі плакати. Іронія простежується в тому, як плакатисти по обидва боки конфлікту вдаються до подібних технік та художніх рішень.
Тут можна побачити і плакат, де українців закликають знищувати партизанів-енкаведистів, і плакат із Степаном Бандерою, що вилазить із труни зі свастикою. Вдало розташовані роботи додають об'єму основній ідеї виставки. Ця багатовимірність і дає сповна усвідомити суть пропаганди. І навпаки, ставлять багато нових запитань, відповіді на які не так легко знайти. Наприклад, для чого ця жінка фотографує на мобільний телефон три плакати Сталіна. Або чому інша відвідувачка так грайливо позує для фото поруч із фігурою пузатого хабарника на плакаті.
"Наш проект - антропоцентричний, про людину, - розповіла одна з кураторок виставки, Вікторія Величко. Підводить гостей до залу "Тоталітаризм" з радянськими та нацистськими плакатами. - Ми намагалися прослідкувати паралелі, які були у тоталітарних системах. По-перше, це апеляція до масової людини, ґвинтика у цій системі. Людина у такій державі - це функція.
Показує три однакових плакати різних років із Леніним. Їх автор - харківський художник Адольф Страхов.
"Пропаганда постійно поверталася до цього плакату", - розповідає кураторка. Робота Страхова здобула окремий приз у Франції. - З монументальних страховських облич і виросла монументальна радянська скульптура".
Окрема група робіт присвячена образу жінки в тоталітарному суспільстві. Наприклад, на плакаті 1944 року, білява жінка взялася за носилки з цеглою і просить товаришку допомогти. Плакат намалювали для мотивації жінок на роботах з відбудови Ленінграда.
Добре представлені на виставці польські та литовські плакати. Мають впізнаваний стиль, порушують тематику, актуальну завжди. Наприклад, якими мають бути депутатські зарплати ми задумуємося біля зображення з людьми-грошовими мішками.
Завершують виставку плакати 1980-90-тих років. Присвячені екології, особливо виразною є тема осмислення себе суспільством після Чорнобилю. Доповнює виставку потужна освітня програма - цикл лекцій художників та науковців, присвячених мистецтву плаката.
Коментарі