Відомий водевіль польського драматурга та поета Олександра Фредро "Дами і гусари" поставив на франківській сцені Юрій Одинокий, що давно відомий київській публіці своїм умінням справлятися із несподіваними перипетіями жанру комедії. Фредро, який сам служив в уланському полку і брав учать у поході Наполеона на Москву, добре знав життя та настрої гусар. То ж взявшись за перо у далекому 1825 році, вирішив на прикладі життя вояків написати комедію про одвічне (і марне) намагання чоловіків зберегти свою незалежність від жінок (сам письменник сватався до своєї майбутньої дружини одинадцять років).
Сюжет "Дам та гусарів" розвивається навколо несподіваного приїзду до маєтку пана Майора (Лесь Задніпровський) трьох його кузин, їхніх служанок та юної племінниці гусара. Як виявиться, жінки, що не бачилися зі своїм братом багато років, не випадково загостювали у нього. Одна із кузин вирішила віддати за шестидесятилітнього Майора свою вісімнадцятилітню доньку. Такий нерівний шлюб, на думку матусі, мав би принести її доньці щастя через те, що гусар виявився не лише добрим воякою, а й хорошим господарем – маєток, до якого він навідується у короткі відпустки між службою та війною, приносить добрий дохід. Та й сам пан Майор, хоч і воює не лише із ворогами своєї батьківщини, а й з жіноцтвом, має, в принципі, добру, м'яку вдачу. Щоправда, турботлива матуся не знала того, що її Зося (Анжеліка Савченко) закохана у Едмунда (Назар Задніпровський), давнього друзяки Майора. А той, незважаючи на свої холостяцькі переконання, теж марить зустріччю із дівчиною, яку колись разом із батьком врятував від смертельної небезпеки. То ж коли молоді несподівано зустрілися у маєтку пана Майора, їхня любов запалала з новою силою.
Конфлікту, здавалося б, вдасться уникнути, оскільки Майор навіть чути не хоче про шлюб із племінницею, яка йому не те що у доньки, у онуки годиться. Однак Амур, який любить пожартувати навіть над сивочолими ідейними холостяками, зводить з розуму поважного літнього чоловіка, і той, повіривши, що йому виповнилося лише п'ятдесят років, збирається одружитися на племінниці. Не встояли перед жіночими принадами і товариші Майора, включаючи пана Ротмістра (Василь Мазур). Той вже колись був жонатим, однак утік із сімейної війни із жінкою на війну, де у смертельній схватці сходяться чоловіки. Але від долі, як відомо, не втечеш, і вояки так захопилися жінками, що навіть дістали із піхов шаблі і готові були вбити один одного на дуелі...
Свого часу "Дами і гусари" стали відомими на усьому пострадянському просторі завдяки двохсерійному серіалові, знятому у 1976 році на основі вистави Московського театру імені Євгені Вахтангова. Сама ж вистава, у якій роль пана Майора виконував Юрій Яковлєв, що згодом став відомим мільйонам глядачів завдяки своєму Іполитові із "Іронії долі", була поставлена ще у 1959 році. В Україні найбільш відомою постановкою комедії "Дами та гусари" стала вистава Львівського театру імені Марії Заньковецької. П'єсу свого співвітчизника поставив на львівській сцені у 1975 році польський режисер Збігнєв Хшановський (до речі, одну із ролей виконував Богдан Ступка).
Для Львова комедія Олександра Фредро є, можна сказати, програмною п'єсою. Адже автор народився у Галичині, жив та помер у місті Лева, і там же був похований у своєму родинному маєтку. При тому, більшість галичан, які переважно є греко-католиками, навряд чи здогадується, що Фредро є предком відомого уніатського митрополита Андрія Шептицького, чия доля сповнена трагічних перипетій. Як бачимо, любов та розлука, сміх та сльози, комічне та трагічне існують поряд не лише на театральному, а й на життєвому кону.
5 
4880
Коментарі
1