Кінокритик назвав три головні перемоги й поразки в українському кіно за рік

Кінокритик Ярослав Підгора-Гвяздовський розповів про найбільші перемоги та поразки в українському кіно в 2017-му році.

Перемоги

Касові збори

Збори двох українських стрічок перебили всі можливі рекорди, що були до цього. Це "Кіборги" Ахтема Сеітаблаєва та "Дідзьо. Контрабас" Олега Борщевського.

Кіборги за перші два тижні прокату зібрали 15 мільйонів гривень. І це в той час, коли в прокаті йдуть "Зоряні війни". Популярність фільму примусила маленькі кінотеатри, на які давить дистриб'ютор B&H, зняти сеанси "Кіборгів" у багатьох містах і областях України. Й не зважаючи на це фільм вже зібрав хорошу суму. За проміжними результатами прокату "Кіборги" вже перебили рекордсмена по зборам в українському кіно "Поводир" режисера Олеся Саніна та історико-драматичний фільм "Незламна" Сергія Мокрицького. Фільм, звичайно, ще не підійшов до результату "Дідзьо. Контрабас" та фільмів виробництва "Кварталу 95" , але він потенційно може їх здолати.

"Дідзьо. Контрабас" міг стати феноменом в українському кіно, зважаючи на артиста Дзідзьо, що виконує головну роль. Його багато хто знає і любить молодь в західних областях країни. Сам з Тернопаля, там фільм зібрав найбільше. Фільм знімав режисер Борщевський. Прийшов на заміну Любомира Левицького, який не зміг робити стрічку, бо зайнятий роботою у Голівуді. Борщевський до цього показав непогану майстерність на короткому метрі в кіноальманасі "Київ, я люблю тебе". Але не зміг справитись з повним метром. Знімав відверто телевізійне кіно. Практично весь фільм знятий середнім планом, без вигідних крупних планів. Не застосував ручної камери, якої потребує жанр комедії — вона мала бігати так само, як сам Дзідзьо. Динаміки кадру взагалі не було. Незважаючи на те, що фільм погано зроблений, любов нашого народу велика і сліпа. Люди йшли на Дзідзьо і в цьому фільмі він чудовий. Будучи у не звичному для себе кінопросторі зміг здолати всі можливі труднощі під час зйомок і показати себе з найкращої сторони. Результат — рекордні 22 млн зборів з бюджетом у 5 млн.

Закони

Закон "Про державну підтримку кінематографії в Україні" та "Про кінемотаграфію" — набільше зрушення цього року. Вони включають в себе узгодження різних законів: економічних, податкових, митних. Все змогло зростись — паламент прийняв, президент підписав. Це колосальна перемога. Нічого подібного не було, навіть ніхто не наближався. До 600 млн грн, які Держкіно мало в бюджеті додалося ще 500 млн підтримки. Як результат - бюджет на кіно збільшився. Тепер кіновиробники можуть без оподаткування завозити іноземні групи, які раніше сюди не їздили. Так само можемо ввозити кінообладнання, яке раніше оподатковувалося. Іноземним групам, які будуть приїжджати сюди знімати фільми, зможуть повертати частину витрат - так звані кешрібейти. Таким чином давно працює вся кінематографія світу, а у нас цього досі не було. До того ж знімається оподаткування з землі під кіностудіями. Комплекс цих змін допомагає українським кіношникам на всіх рівнях. Раніше це було хаотично — там плюс, там мінус. А тут утворюється система, яка може допомогти всім разом.

До законів входить пункт про те, що відтепер приватні телеканали будуть брати гроші від держави. Це нонсенс, бо у світовій практиці вони навпаки платять державі. Але ситуація така, що нам потрібно розвивати телевізійний формат, щоб протиставити своє експансії російського капіталу. Російські телесеріали й досі знімаються на території України, досі наші актори там грають другорядні ролі, досі поширюється "русский мир".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Кіборги" зібрали рекордну суму за перші вихідні у прокаті

Документальне кіно

"Школа №3" режисерів Ґеорґа Жено та Єлизавети Сміт отримав отримав гран-прі у програмі "Покоління 14+" Берлінського кінофестивалю. Фільм про 13 учнів школи № 3 містечка Миколаївка Донецької області. Влітку 2014 року Миколаївка стала свідком та учасником бойових дій. Декілька снарядів потрапили в школу № 3, перетворивши її на одну з руїн міста. Це історія дорослішання 13 підлітків, які пережили війну. Фільм вибудований на їхнії відкритих монологах паралельно з реальним життям. Період, зображений у фільмі, — це межа між війною та миром, дитинством та дорослим життям

Документальне кіно в Україні традиціно сильне. У нас вийшло багато документальних фільмів. Як приклад, "Будинок Слова", представлений на Варшавському кінофестивалі про митців "Розстріляного відродження". Або фільм "Головна роль" Сергія Буковського про його матір - українську акторку Ніну Антонову.

Поразки

Фільм "Червоний"

Сюжет простий: 1947 року колишній сотник Української повстанської армії Данило Червоний піднімає повстання в одному з таборів ГУЛАГу. Окрім нього, центральною постаттю картини є радянський льотчик Віктор Гуров. 1944-го його літак підбили за лінією фронту. За перебування на ворожій території отримав 5 років таборів.

Стрічка зібрала три з половиною млн. грн. Це поразка не тільки цього фільму, а на його прикладі українського патріотичного напрямку в кіно. Якщо погано робити, використовувати не вдалі кадри й не переконливий сценарій, то на такий результат слід очікувати. Скільки б не кричали, що це перший український бойовик, дуже патріотичний - каса показує, що звичайні люди його не сприйняли. Хоча збори зазвичай не показують якості фільму, а лише зацікавлення ним аудиторії й якість рекламної кампанії. Вона була чудова у "Кіборгів" й "Сторожової застави". Але остання — відверто погане кіно. І те, що вона зібрала певну суму добре для усвіломлення, що у нас таки щось пішло, але це не говорить про якість.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Довелось додавати стільці й показувати "Кіборги" тричі

Фільм "Мир вашому дому"

Стрічка зібрала пів мільйона гривень, а коштував два чи два з половиною мільйони доларів. Це екранізація доброї п'єси Григорія Горіна про Тев'є-молочара. Чоловік вірить, що у його доньок є єдиний шанс уникнути бідності — вдале заміжжя. Та його дочки так не вважають. Зіпсувати цю п'єсу було фактично не можливо, але цього разу вдалося. Якщо ти прийдеш у кінотеатр і подивишся фільм з закритими очима — ти отримаєш задоволення. Тому, що фрази й слова Горіна залишили свою силу. Але візуально, один з найгірших режисерів, що існує в Україні - Володимир Лєрт, довів фільм до сказу. Всі попередні його фільми натякали, що доброго нічого не вийде. Тим не менше в нього вклали такі великі гроші. Стрічку довго не могли закінчити, через проблеми з фінансуванням. Та це не оправдання. Затримки не видно по якості кадру, по операторській роботі, мізансценам по задуму режисера. Якщо ти поганий танцюрист, які б черевики тобі не дати, ситуацію це не виправить.

1+1 проти Держкіно

Цьогоріч стартувала ціла кампанія по очорненню голови Держкіно Пилипа Іллєнка з боку каналу 1+1. Держкіно отримало певну силу й авторитет за останні роки. Почало робити те, що давно мусило — опікуватися українським кінопроцесом. Організація почала захищати національні інтереси. 1+1 не цікавлять ні національні інтереси ні будь чиї інші, крім власних. Кілька заборонених серіалів, за які були заплачені реальні гроші 1+1 налаштували топ-менеджера Олександра Ткаченка проти Держкіно й це триває й досі. Йому цікаво сколупнути Іллєнка, щоб в ідеалі на його місце посадити свою людину.

×