Маємо чергове свідчення того, що це не просто війна

Наше протистояння з рашистами є проекцією біблійної боротьби Добра і Зла

Щодо виклику ординського Варварства українцям, євроатлантичній спільноті і сучасній Цивілізації.

Нові звірства ординців – дикунське катування і цинічне вбивство полонених, що сповнюють ненавистю серця українців і вражають цивілізований світ, – вчергове засвідчують, що московська Орда в своєму глибинному варварстві і унікальності наближається до Абсолютного Зла.

Водночас, попри стереотипне уявлення частини українців і багатьох наших західних друзів, людиноненависницький тоталітарний устрій Московії, як і світогляд "рашизму", насправді, значно ширші і віковічніші за девіантні європейські ідеологічні "аналоги" (такі як фашизм і нацизм). Адже історично глибоко укорінені в ординській ментальності, месіанському шовінізмі, імперському експасіонізмі і геноцидній практиці московитів протягом століть.

Й тотальна пропаганда путінського режиму лише пробуджує, вивільняє і заохочує глибинне віковічне рашистське нутро московитів, перетворюючи усю нинішню Московію не просто на країну-терориста, а на дикунську Орду.

Українці у масі інтуїтивно відчувають і розуміють глибинне варварство свого екзистенційного ворога, що прагне нашого знищення, дуже доречно означивши його як міфологічні дикунські істоти – "орки".

І це не дискусія про теоретичні "деталі", а засаднича необхідність уникнути фундаментальної омани.

Бо неадекватне розуміння вільним світом суті путінського режиму, що звично розглядається передусім крізь вузьку призму боротьби "авторитаризму/тоталітаризму проти демократії", підриває спроможність дати належну і ефективну відповідь на цей справді вкрай загрозливий екзистенційний виклик не лише Україні, а й всьому цивілізованому світу. І спокушає занурений у власному комфорті та інтелектуальних і духовних лінощах (стереотипах) Захід до прийняття помилкових і небезпечних компромісних підходів, як то "стратегії управління ескалацією", "геополітичного реалізму", "перемир'я і мирних переговорів", "збереження обличчя" тощо.

Так само, як і не показує нашим міжнародним партнерам, чому необхідна повна військова перемога України за всебічної підтримки Заходу, а також що необхідно робити з Росією надалі, щоб назавжди ліквідувати її загрозу. Потрібне не модерне ідеологічне "тавро", а раціональне осмисленя історично укоріненої "рашистської" загрози, що дасть розуміння адекватних дій й ефективних інструментів для системного подолання як самої небезпеки, так і глибинних довгострокових причин цього явища.

Для цього слід усвідомити це як епічний виклик з боку московсько-ординського Варварства усій євроатлантичній спільноті, вільному світу і сучасній Цивілізації загалом.

Це протистояння, що є проекцією в сучасних умовах біблійної боротьби Добра і Зла.

І ніхто у цивілізованому світі не може стояти осторонь.

Саме це бачення українці, що опинилися волею Провідіння на передньому краї цієї епічної битви Варварства і Цивілізації, мають донести до наших західних друзів і партнерів заради мобілізації спільних зусиль і перемоги над спільним ворогом. Лише успіх у переведенні міжнародного сприйняття у площину екзистенційного протистояння Варварства і Цивілізації зможе вирвати Захід із його комфортної летаргії й егоїстичної схильності до компромісів за чужий рахунок та мобілізувати належну військову, економічну і політичну підтримку для перемоги України.

Інакше наші переспективи можуть виявитися вкрай сумними: Україна може стекти кров'ю, виснажитися і буде примушена прийняти "мир", продиктований іншими.

Оригінал