Україна не є членом НАТО з власної провини. Але після перемоги будемо в Альянсі

На кого працюють антинатівські пропагандисти?

Дивно, що численні ніби освічені та розумні люди поводяться, як ображені маленькі діточки. І цим допомагають дорослому ворогові.

Слідкуємо за руками:

1. НАТО за визначенням – союз оборонний, який має захищати своїх членів, а не "мир во всем мире".

2. Ми – не член НАТО. І не член з власної провини. Поки були вікна можливостей, ми грались у багатовекторність та дружили із Рашкою. Отже, НАТО не має щодо нас жодних зобов'язань. І не має не через те, що воно погане, а через ті ж причини, чому ми не маємо зобов'язань перед Буркіна-Фасо чи Бутаном – бо ми з ними не укладали відповідних угод.

3. Попри те, що НАТО нам нічим не зобов'язане, ми отримуємо з країн Альянсу величезну кількість зброї та онлайн розвіддані. Без цієї допомоги наша війна виглядала б зовсім інакше.

4. Своїх членів НАТО надійно захистило від російської агресії. Напад на будь-кого з них автоматично означатиме війну одночасно з усіма країнами Альянсу.

5. Росія ставить своєю кінцевою метою ліквідацію незалежної України. Здається, наразі це зрозуміло вже навіть дебілам, а кому не зрозуміло досі – то це вже той ступінь розумової недорозвинутості, що я не бачу сенсу далі спілкуватись з такими індивідами.

6. Росія кров з носу наполягає на відмові України від перспектив членства у НАТО. І чому б вона це робила? Правильно, тому що дивіться пункт 5. Вона прагне якщо не зараз, то трохи пізніше досягнути своєї мети: ліквідувати Україну. А якщо Україна нарешті вступить до НАТО, то з цією мрією доведеться попрощатись, бо дивіться пункт 4.

Складаємо разом усі пункти та отримуємо відповіді одразу на два питання:

- чи потрібне нам НАТО?

- на кого насправді працюють всі ті потвори, які переконують нас у зворотньому?

І байдуже, що самі вони про це думають з висоти своєї "мудрості" – реально бенефіціаром їхніх зусиль, міркувань та інфантильної "обідки" виступає саме Росія і ніхто інший.

Наостанок розберемо начебто "непереможний" аргумент наших корисних Пуйлу ідіотиків: "НАТО нас не хоче".

Так, НАТО всі рішення приймає консенсусом, а наразі консенсусу прийняти Україну там нема, оце факт. Далі з цього факту нам втюхують абсолютно незграбну логічну констуркцію: якщо зараз НАТО нас не готове прийняти, значить нам це і надалі не треба, і нас туди ніколи не приймуть.

Це абсолютно тупа екстраполяція ситуації "тут і зараз" на ближчу та середню часову перспективу. При тому всі ті, хто це повторює, "чомусь" забувають, що і з Угодою про асоціацію з ЄС, і з безвізом, і з перспективою членства у ЄС все було так само – спершу була відмова або розмови про "віддалені перспективи", а потім ситуація змінювалась і неможливе ще вчора ставало буденною реальністю.

Ну ок, можна бути малограмотними в новітній історії і не знати, що стосовно членства країн Центральної Європи та особливо Балтії у ЄС та НАТО все було так само – від заяв про "абсолютну відсутність перспектив" до нинішнього повноправного членства у обох союзах та контингентів "старших" членів Альянсу, які сьогодні захищають нових членів від потенційної агресії Рашкостану. Але ж трьох наших українських "європрецедентів" не бачити було неможливо.

То ж чому так відчайдушно голосять наші, що "нас туди ніколи не приймуть"?

Правильно, бо їхні кволі тупенькі голосочки разом зливаються у могутню симфонію пропаганди Кремля. Тому на їхніх інфантильних емоціях та куцемозкості дуже старанно грають професійні свинособачі пропагандони.

От вам і весь Столтенберг, мої котики та зайчики, а все інше – від лукавого, себто від Пуйла.

Переможемо. І після перемоги таки будемо в НАТО. Щоб бути останнім поколінням українців, яким доведеться воювати на нашій землі, а не десь далеко у миротворчих місіях. Слава Україні!

Оригінал