Хто пообіцяв Банковій, що гірше не буде?

Кремлівський райдер скупий і лаконічний

Відведення українських військ - це лише проміжний етап. Далі повинна бути узаконена "народна міліція" на Донбасі. Окреме судочинство. Початися прямий діалог Києва з Донецьком і Луганськом. І, в кінцевому підсумку, після всього цього Україна матиме символічний, а не реальний суверенітет над Донбасом. Більшого від мінських угод Україна не отримає.

Ви прочитали короткий переказ інтерв'ю Олексія Чеснакова, соратника Владислава Суркова. Того самого Суркова, який займається в Кремлі українським напрямком, - пише Павло Казарін для "Крим.Реалії".

Гранично лаконічний. Досить скупий. Без емоцій. Всього лише перелік російського райдера. Список вимог до України. Після виконання яких Київ однаково отримає "символічний, а не реальний суверенітет". Бо контроль над кордоном Москва має намір передавати лише своїм маріонеткам, але ніяк не Україні.

Контроль над кордоном Москва має намір передавати лише своїм маріонеткам, але ніяк не Україні

Інтерв'ю російських спікерів - це те, що потрібно читати, щоб не впадати в ілюзії. Вони куди реалістичніші, ніж будь-які заяви українських спікерів. Включно із недавньою заявою Володимира Зеленського про три етапи припинення війни: припинення вогню, примирення людей, реальна реінтеграція. Одна проблема: в його описі реальності немає Росії.

Президент України розмірковує так, ніби йдеться про громадянське протистояння. В якому Росія виконує всього лише роль модератора і парламентера. Але всі ці слова втрачають будь-який сенс саме тому, що Україна - жертва вторгнення, а не регіонального сепаратизму.

Давайте припустимо, що українське керівництво насправді все розуміє. І що всі ці кроки - всього лише спроба виставити Росію агресором. Довести Заходу, що Москва не йде на компроміси і не зацікавлена у врегулюванні. І в рамках цієї переговорної спроби - повернути додому максимально можливу кількість полонених і політв'язнів.

Чому Банкова переконана, що в разі невдачі їй вдасться повернутися до колишнього статус-кво

Але чому в Києві впевнені, що в Кремлі не прорахували таку можливість? І чому Банкова переконана, що в разі невдачі їй вдасться повернутися до колишнього статус-кво? Того самого, коли уповільнена війна уздовж лінії фронту була платою за право України на майбутнє.

І що робитимуть у Києві, коли виявиться, що політика кота Леопольда не працює? Що Москва не йде на поступки? Що вона сприймає переговори лише як обговорення умов здачі?

Як Київ буде виходити з переговорів? При цьому, зберігаючи себе в Мінському процесі? Тому самому, до якого прив'язані санкції Заходу проти російської економіки? Ті самі санкції, які західні країни давно б хотіли обнулити?

Чому Банкова переконана, що їй вдасться проскочити у вушко голки? Чиї гарантії вона має? Хто обіцяв їй в Європі, що "утік не втік, а побігти можна", і що опція "гірше не буде" за нею зберігається?

Що буде робити Київ з Донбасом в разі провалу переговорів? Оточить стіною?

І що буде робити Київ з Донбасом в разі провалу переговорів? Оточить стіною? Але це ніяк не посилить українську стійкість. Просто тому, що Донбас - це інструмент дестабілізації України. Москва просто буде експортувати Донбас в інші області країни.

У цьому і полягає головна проблема. Заяви російських спікерів максимально прагматичні. Вони не залишають жодного простору для ілюзій. А заяви українських спікерів не мають нічого спільного з реальністю. І з боку нагадують лише спроби критичного блефу з метою ввести противника в оману.

Але чому хтось думає, що це спрацює? І чому хтось упевнений, що Києву вдасться встати з-за карткового столу без втрат?

Copyright © 2019 RFE / RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі