Нинішній уряд – це уряд смертників

Шансів на те, що "і так прокатить", у влади немає

Я далекий від політики. Але дивлюся на те, що відбувається і роблю висновки.

Нинішньому уряду варто зрозуміти тільки одне: у нього вже немає права на напівзаходи і необдумані експерименти. Кожен крок повинен бути повноцінним. Кожен експеримент — продуманий, кожен потенційний ризик — прорахований. Щоб в результаті реформи показували конкретні результати, а не приносили тільки PR-дивіденди.

Тому що PR-дивіденди — це кокаїн. Який, спробувавши один раз, хочеться ще. А конкретні результати — це важкий хліб. Простий і грубого помелу.

І поки я не спостерігаю ні стратегії, ні візії, ні адженди. Зате бачу багато галасу даремно. Крок вперед, два кроки назад.

Закони, що регулюють бізнес, однозначно потрібні. Потрібні, але тільки тоді, коли влада хоче і вміє слухати бізнес, вести діалог. Діалог з різними представниками бізнесу — і з тими, хто будує будинки, і з тими, хто сіє пшеницю, і з тими, хто продає на ринку м'ясо. Тільки цей діалог повинен бути справжнім, а не показовим. Для діалогу потрібен час і можливість вдумливих роздумів. Не рішень в стилі "відчепіться" де-небудь в коридорі віп-зони аеропорту по дорозі в свій літак. І не швидкоплинних висновків десь на товчку із забутим на столі телефоном і як результат — відсутністю повноцінної картини світу.

Потрібні серйозні рішення на основі всеосяжної аналітичної роботи групи людей, завдання яких — визначати політичну та економічну стратегію держави, тактику дій силових відомств, програму лібералізації економіки, реформування судів і багато іншого. Тому що мета у цих дій проста — зробити нашу реальність краще, ніж учора.

Для цього ми вас обрали, друзі. Весь сенс вашої присутності там, де ви є, криється в цих простих словах: зробити нашу реальність краще, ніж учора.

Наш ВВП на душу населення мікроскопічно малий — $2,82 тис. Для порівняння — країн, що розвиваються — $5,49 тис., розвинених країн — $48,97 тис.

Середня тривалість нашого життя — 72 роки. Для порівняння, в Японії та Сінгапурі люди живуть до 84 років, у Великій Британії і в середньому по Європі — до 82.

Свобода життєвого вибору у нас неймовірно ущербна. Соціальні ліфти майже не працюють, можливість зробити кар'єру в середовищі кумівства і кругової поруки — мінімальна. Все це відрізає молодим і амбітним дорогу нагору.

Економіка — в занепаді, перехідних періодів для бізнесу немає, ні малий, ні середній, ні крупний бізнес ніхто не чує.

Корупція всюди — в освіті, в роботі, в сім'ях, в свідомості. Пухлину можна вирізати, але що робити, якщо пухлина замінила всі наявні органи.

Все перераховане вище є результатом бездарної моделі управління країною. Бездарної настільки, що важко уявити найгірший варіант.

Можна, звичайно, продовжувати лаяти народ, звинувачуючи його у всіх смертних гріхах і наділяти його сміховинними поняттями і анекдотичним титулами. Навантажувати його додатковими податками, не даючи нічого взамін. Але ситуацію це вже не змінить. Шансів на те, що "і так прокатить", у вас немає. Варіант, в якому можна обійтися напівзаходами, — відсутній. Ви — уряд камікадзе. Уряд смертників.

Зрозумійте це нарешті.

Оригінал