Діти - відображення своїх батьків. Скільки б ви не "ліпили" з дитини ідеал, все одно виростите свою точну копію. Причому схожість буде простежуватися не тільки в хорошому, але й в шкідливих звичках, життєвих установках, а пізніше - і в методах виховання ваших онуків. Перш за все дітям потрібно показати живий приклад щасливої, самодостатньої, доброзичливої людини, і вже потім тільки щось від них вимагати. Що ж такого може сказати або зробити жінка, щоб зіпсувати життя своєї дочки, пише allwomens.ru.
"Ти повинна!"
Не встигла дівчинка навчитися говорити - вона вже всім навколо повинна. Треба бути слухняною, щоб мама не сердилася, треба навчитися готувати, інакше буде соромно перед майбутньою свекрухою, треба стримувати характер - дівчатка повинні бути поступливими. Формулювання "ти повинна" створює помилкове враження, що людина отримує любов і визнання оточуючих тільки в тому випадку, якщо буде володіти певним набором якостей. Замість неї доцільніше використовувати фразу "давай разом". Наприклад, "давай разом приготуємо вечерю" або "давай разом заплетем косичку". Всього одна фраза здатна позбавити дівчинку від комплексу неповноцінності в майбутньому.
"Не лізь - уб'є!"
Проблема гіперопіки знайома багатьом сім'ям. У нашому жорстокому світі матері нічого не залишається, окрім як контролювати кожен крок свого чада. Однак з боку дочки такий пресинг виглядає, як батьківська тиранія. І при першій-ліпшій можливості дівчинка кинеться саме в той "степ", від якого її так ретельно відгороджувала мати, щоб наробити своїх власних помилок.
"Їм тільки одне й треба"
Жорстока помилка - підривання авторитету чоловіків. Якщо мама все життя буде розповідати дочці, що "усі чоловіки - козли", то вона виросте з глибоким страхом перед протилежною статтю, невмінням з ним спілкуватися і тим більше будувати якісь відносини. Як правило, коли гормони починають вирувати, дисонанс між власними бажаннями і батьківськими установками породжує у підлітка психологічні проблеми, пов'язані з неприйняттям себе. Те ж стосується і різко негативних висловлювань з приводу інтимної сфери життя - дуже легко необдуманими словами викликати у дівчинки огиду, яку потім важко буде подолати.
"Заміж! Терміново!"
Півжиття дівчинка чує від матері, що чоловіків слід боятися, що інтимні стосунки - це бруд, а коли виростає, її всіма силами намагаються видати заміж і змусити скоріше народити дитину. І все це бажано в період з 20 до 25 років, бо потім пізно буде. Олію у вогонь можуть підливати сусіди, друзі, батьки однокласниць, які встигли "випхати" своїх дочок заміж і не залишають у спокої з питанням: "А вашу що, не беруть?". Від такої емоційної атаки дівчина починає шукати партнера, особливо не перебираючи, щоб не здаватися самій собі "білою вороною" або "другим сортом".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як виростити дітей оптимістами
"Це для профілактики"
Все, що робить мати, залишає враження, що так - можна. І якщо найдорожча людина піднімає на дитину руку, та ще й з коментарем на зразок "заслужила", то у неї формується установка, що близькі люди можуть робити боляче. Ті, хто страждав від тілесних покарань в дитинстві і юності, підсвідомо шукають в партнери жорстоких і владних чоловіків, бо в них немає досвіду інших, більш добрих і довірчих відносин. І так, вони нерідко продовжують терпіти побої, тому що для них це - норма, продиктована матір'ю, яка або била, або сама піддавалася побиттю.
"Вся в батька"
Формування негативного образу батька - фатальна помилка матерів. Щоб дівчинка в майбутньому змогла створити міцну щасливу сім'ю, їй життєво необхідний приклад такої сім'ї перед очима. Навіть якщо мама виховує її одна, необхідно зробити все, щоб дочка повірила, що у неї нормальна сім'я, що батьки розлучилися із зрозумілої і простої причини і що її ніхто не кидав. В жодному разі не можна акцентувати увагу на тому, що негативні риси характеру дитини успадковані від батька. Спілкування з ним - її святе право і необхідність, і мати не повинна позбавляти її можливості в майбутньому самій у всьому розібратися.
"Не най-най"
Дітям дуже важливо розуміти, що вони для своїх батьків - номер один. Якщо дочка буде свято вірити, що мама і тато будуть любити її всяку, що нізащо не проміняють її на більш красиву або розумну Настю з третього під'їзду, то у неї буде більше шансів вирости з адекватною самооцінкою. Похвала - потужний інструмент в питаннях виховання. З її допомогою навіть найсором'язливіших і закомплексованих підлітків можна перетворити на впевнених в собі молодих людей.
"Молоко ще не обсохло"
Пубертатний період - один з найважчих у житті дівчини. Тут ні в якому разі не можна впадати в крайності: ні надання надмірної свободи, ні зайвий батьківський контроль до добра не приведуть. Найкраща стратегія дій - дотримання принципів твердості і доброзичливості. Мати повинна бути досить впевненою і не дозволяти дочці перетинати межі дозволеного, але й у спілкуванні повинен переважати саме позитивний градус. Максимальна підтримка і часті розмови по душам сформують думку, що мамі можна довіритися в будь-якій ситуації.
"Вчися, одружуйся, народжуй"
Часом молоді люди несвідомо проживають той сценарій життя, який їм колись був нав'язаний близькими. Дівчина не уявляє, що можна бути щасливою без штампу в паспорті, що народжувати до 30-ти зовсім не обов'язково, що при бажанні можна стати кимось більшим, ніж просто офісним працівником. Вона несе запрограмовані установки, які згодом передасть і своїм дітям теж. Страх осуду оточуючими в разі відхилення від наміченого шляху не дозволяє молодій особі ризикувати. І вона так і існують, інтуїтивно відчуваючи дискомфорт, але не знаходячи в собі сили що-небудь змінити. Тому дівчинку потрібно привчати до думки, що життя яскраве, цікаве, а сценаріїв може бути мільйон - все залежить від її бажань і старань.
"Ти ні на що не здатний, все за тобою доводиться переробляти" - подібні фрази - вбивці ініціативи, впевненості в собі і дитячій геніальності. Дитина легко переконується, що вона криворука, безглузда і бездарна, адже у батьків завжди все виходить краще, швидше, якісніше. Безпосереднє "Я сам!" звучить від дитини все рідше і рідше, а ті завдання, які ставлять перед ним батьки, виконуються абияк. Вона навіть не намагається. А навіщо? Всі знають, що вона нікчемність і ні на що не здатна. Саме батьки позбавляють світ геніїв, вбиваючи їх самоцінність і забираючи у них в дитинстві можливість повірити у власну унікальність.
4 
1
Коментарі