Якщо серед ночі згадати щось погане – сну більше не буде. Дріб'язкові неприємності видаються непереборними труднощами, проблеми розростаються до масштабів кошмару. Можна крутитися всю ніч. Вдасться швидко заснути, якщо випити кілька ковтків води з медом. Уночі знижується рівень цукру в крові. Якщо прокинутися – погіршується настрій і приходять дурні думки.

Позавчора серед ночі згадую зняте нашими солдатами відео. Полоненого росіянина привозять на допит. Знімають мішок із голови. Путінський герой від переляку перебуває в прострації. Голос дрижить, думки плутаються, заїкається. Думаю, десь і запах має бути.

Кручусь, верчусь, а перед очима той самий окупант із мішком. Уявляю, скількох він убив, доки втрапив у полон. А скільки їх ще пнеться до нас? Бачу, що заснути не вдасться. Та вилазити з-під ковдри не хочу. Намагаюся думати про хороше. Торік найкращі спогади були про риболовлю.

У липні ми з Віталієм ловили рибу на ставку далеко від села. З вечора до ранку спіймали десяток 4–5-кілограмових коропів. Улов ледве поміщався в три рибацькі садки. Останнього коропа нема куди пхати. Віталій бере мішок, набирає туди води, кидає рибину й зав'язує. Короп у мішку стоїть біля берега й нікуди не пливе.

За півгодини збираємося.

– Юро, а чого ти казав, що в нас десять коропів? – дивується товариш. – Маємо тільки дев'ять.

Я перераховую двічі. Точно, дев'ять. По троє в кожному садку. Коли машиною виїжджаємо нагору, Віталій кричить:

– Юрко, а ми ж десятого коропа забули! Того, що з мішком на морді!

Згадка про мішок на морді перебиває дрімоту. Картинка риболовлі зникає. Перед очима знову постає огидний полонений кацапчук. Розумію, що сну не буде. Чалапаю на кухню колотити воду з медом.

×