36-річний Віталій та 30-річна Наталія Ковалі із села Селище Тиврівського району Вінниччини заснували будинок сімейного типу. Подружжя виховує двох рідних синів — 8-річного Владислава та Романа, 3 роки. Взяли сімох з інтернату: 4-річного Валерія, 9-річну Лілію, 12-річну Риту, 11-річного Тараса, 13-річного Максима, 8-річну Людмилу та 13-річну Вікторію.
Ковалі — віруючі. Віталій раніше був залежним від алкоголю. Став служити в Отчому домі Церкви назарянина. Видужав. Із дружиною вирішили звести будинок й узяти на виховання дітей з інтернату.
— Хтось вкладає свої сили та гроші в бізнес, машини, а ми — у дітей, — каже Віталій. — Спочатку хотіли брати їх із вулиці, але закон не дозволяє. Вирішили через соціальні служби. Тільки от не у всіх інтернатах дітей дають. У Дім маляти по Барському шосе ходили до 5-річного хлопчика. Оформляли документи на нього. Не віддали його. Інтернат отримує гроші на дітей. Якось цей хлопчик сказав нам: "Не поїду, бо ви заставлятимете мене попи мити меншим діткам". Наговорюють йому на нас. В іншому інтернаті прямим текстом питалися в дитини: "Ну ти ж не хочеш нікуди їхати?" Хлопчик лякався. Ще в одному вихователька сказала, що на 20 дітей у них десять працівників. Бояться скорочення штату.
В області нині 14 будинків сімейного типу та 75 прийомних сімей. У них виховують 202 дітей — сиріт та позбавлених батьківського піклування.
Ковалі хочуть оформити опікунство над десятою дитиною. Скаржаться, що багато проблем виникає з оформленням.
— То довідку, то запроси треба давати, довго ця процедура триває, — обурюється Віталій. — То навчання спеціальне для батьків, а його у групі із дев"яти сімей проводять.
У будинку Ковалів при вході на полицях у три поверхи акуратно складене взуття. Окремо для хлопчиків, дівчаток, для найменших та їхніх батьків. Поряд роздягальня.
Наталія розповідає, що діти допомагають робити закрутки на зиму, готувати обіди. Запрошують до чаю з бутербродами та малиновим варенням. За столом Рита говорить молитву.
— Трохи скрутно стало. Зараз тільки двічі на тиждень даємо м"ясо дітям, — пояснює Наталія. — Криза, розумієте.
Максим миє чашку. Зазвичай діти миють посуд по черзі. Кожен прибирає свою кімнату. Заходимо до дитячих кімнат. У шафах побиті дверцята.
За всиновлену дитину платитимуть, як за народження власної
— Яка сім"я без сварки, — пояснює Наталія. — Різне буває. Між собою діти посваряться. Тоді я з"ясовую. Сварю за неслухняність, хитрість. Якось обмануть, що уроки зробили. А я їм поясню: хочете мати гарну роботу, то вчіться. От Віка хоче бути вчителем, а Рита — співачкою. Постоянно як не сценки з казки показує, то церковні та сучасні пісні виконує. Максим любить конструювати.
— Разом складаємо пазли, у шашки граємо, — додає Максим.
Прокидається Роман. Він постійно робить компліменти мамі.
— Каже: "Мама, ти в мене така красіва, у тебе таке плаття", — сміється Наталія. — Усі звертаються до нас "мама" і "папа". Як приїхали Рита та Ліля, то вони зразу: "Можна ми вас називатимемо папа та мама?"
Щомісяця на дітей сім"я отримує 8 тис. грн. Прийомні можуть безкоштовно їздити у громадському та пасажирському транспорті, відвідувати музеї. За рідних дітей родині доводиться платити зі своїх заробітків.
Залежно від віку дитини на неї нараховують різні суми державної допомоги. Чим менша дитина, тим менша виплата. На остаточну суму впливають також додаткові виплати, що має дитина: виплати із втрати годувальника, інвалідська пенсія, стипендія.
— Разом це становить у середньому 1500 гривень на дитину, — каже начальник служби у справах дітей Вінницької облдержадміністрації Тетяна Дорош.
Із початку наступного року за всиновлену дитину платитимуть як за народження власної — 12 240 грн. При цьому вік дитини не братимуть до уваги. Також усиновлювачі матимуть право на 56-денну оплачувану відпустку.
За 10 місяців цього року на Вінниччині всиновили 72 дитини. Створили вісім будинків сімейного типу, 38 сімей взяли дітей на виховання.
— 64 проценти осиротілих дітей цього року пішли не до інтернатів, а у сім"ї, — зазначає Тетяна Дорош. — Це роблять для того, щоб діти комфортніше почувалися суспільстві.
В області нині 3311 сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
П"ять кроків до усиновлення дитини
1. Слід звернутися з письмовою заявою до служби в справах неповнолітніх за місцем проживання. Додати: довідку про зарплату або завірену в нотаріуса копію декларації про доходи; копію свідоцтва про шлюб, якщо заявники перебувають у шлюбі; висновок про стан здоров"я кожного заявника; нотаріально засвідчену письмову згоду на усиновлення другого з подружжя (у разі усиновлення дитини одним із подружжя); довідку про наявність чи відсутність судимості.
2. Протягом 10 робочих днів після подання заяви складається акт про обстеження житлово-побутових умов. Далі кандидати в усиновлювачі стають на облік.
3. Після встановлення контакту з дитиною кандидати звертаються до служби в справах неповнолітніх за місцем перебування дитини. Кандидат в усиновлювачі має право: ознайомитися з особовою справою дитини, яка може бути всиновлена; організувати додаткове медичне обстеження дитини.
За 10 днів служба повідомляє висновок про доцільність усиновлення. Усі документи подаються до суду.
4. Отримавши копії рішення суду (за 10 днів із дати винесення рішення), всиновлювач зобов"язаний особисто забрати дитину з місця її перебування після пред"явлення копії рішення суду.
5. В органах реєстрації актів цивільного стану отримати свідоцтво про усиновлення та нове свідоцтво про народження. Внести запис про дитину до паспорта. Зареєструвати дитину в паспортному столі за місцем проживання.
1 
1
Комментарии