Боксерка Аліна Шатернікова виграла 19 боїв і два програла

До 10 років я жила з батьками в Твері під Москвою, у військовому містечку - батько-авіаційник там випробовував і продовжував термін експлуатації українських Анів. Проґавила час, коли могла записатися на гімнастику чи фігурне катання. А в 10 років, як переїхали до Києва, мене вже вважали пенсіонеркою. Туди ж діток із 4 років віддають. Мала 11, коли на вході до середньої школи №95 побачила оголошення про прийом у групу дзюдо. Спочатку займалася з дівчатами, але вони довго не витримували. Тоді перейшла спарингувати з хлопцями.

Уперше вийшла на ринг 15річною, це був кубок із кікбоксингу "Золото України". Моя суперниця з Маріуполя мала чималий досвід. У другому раунді я сильно вдарила її по печінці й відправила у важкий нокаут. Дівчина довго відходила.

Уміння завдати зустрічний удар - високе мистецтво. Коли в тебе летить удар справа чи зліва, і ти, ухиляючись, назустріч пробиваєш у відкриту голову чи корпус, удар удвічі відчутніший. Мені це легко, я - шульга.

Ніколи не виникало жалю до суперниць.

Жінки в боксі істеричніші. Не завжди можна передбачити їхніх дій. З чоловіками простіше, стиль кожного зрозумілий. Але жінка ніколи не досягне таких швидкостей і жорсткості удару.

Я звикла до чоловічого колективу. Це для мене природніше середовище, ніж жінки.

Найважчий бій був у Італії зі Стефані Б'янчіні. Єдиний раз мала жахливі гематоми - синці, набряки. Їх знімає тільки час, примочки й припарки мені не допомагають.

Після удару по печінці можна відходити 20 хвилин. Ще болючіший удар в сонячне сплетіння. Дуже вразливі підборіддя й ніс, особливо кінчик. Пах жінкам від удару теж дуже болить. У вуличних сутичках ефективний удар у колінний суглоб. Головне, щоб несподівано.

Будь-який важкий удар по голові - це мікрострус мозку. Тому кожен боксер раз на рік проходить комп'ютерну томограму. Жінкам ще окремо роблять мамографію

Будь-який важкий удар по голові - це мікрострус мозку. Тому кожен боксер раз на рік проходить комп'ютерну томограму. Жінкам ще окремо роблять мамографію. У груди не б'ють, але можуть влучити, коли цілилися в підборіддя. Тому на змаганнях жінки одягають спеціальний протектор - панцир із жорсткого пластику. У чоловіків такий для паху.

Мене ніколи не нокаутували. Траплялися лише легкі нокдауни, коли на секунду відключається в голові електрика. Губишся на якийсь час. А потім раптом спалах - наводиш об'єктив, і розумієш, що в тебе бій, суперник, судді - треба продовжувати.

2002 року вперше стала чемпіонкою світу в Англії. Місяці за три дізналася, що вагітна. Як народила малого - за півтора місяці пішла знову в зал. 3 години між годуваннями вистачало доїхати до залу й потренуватися. Молока було стільки, що зціджувала.

Син Сергійко боксом не цікавиться. Але любить побитися, у першому класі поведінка незадовільна. У нього важка рука, жорсткі удари. Я йому необачно показала, де найвразливіші точки, і він почав це випробовувати на однокласниках. У бокс його не віддаю, на хокей ходить.

За поєдинок платять незалежно від результату. Сума гонорару залежить від позиції боксера в рейтингу й промоутера. А ще - від статусу поєдинку: рейтинговий чи титульний. За титульний бій платять десятки тисяч доларів.

Квартиру мені подарував колишній мер Києва Олександр Омельченко. Коли стала чемпіонкою світу, він улаштував за участю всіх чиновників святкування в держадміністрації. Знав такі подробиці, як прізвисько моєї суперниці. Я могла зателефонувати йому й порадитися з будь-якого ділового питання. Коли в мене закінчувалося вечірнє тренування, він говорив: "Ти, певно, голодна після занять? Приїзди, нагодую". Приїжджала в мерію, і в його кабінет кухарі приносили мені гречку з печінкою. Казав: "Поїж, а тоді обговоримо твоє питання".

Їм багато солодкого, булочок, тортів. Але незмінно важу 51,5 кілограма. За 20 років не набрала ваги.

Шість років тому покинула ринг не через вік, а тому що вже не мала мотивації. Двічі стала чемпіонкою світу, захотіла чогось іншого.

×