Плавучі країни

 

Перша плавуча країна була заснована як піратська радіостанція.

Американський інвестор Пітер Тіль виділив 1,25 мільйонів доларів Інституту сістедінгу, який створює постійні плавучі поселення у відкритому морі

Сістедінг, від sea - "море" і homesteading - "домогосподарство", - створення постійних поселень у нейтральних водах. Уперше цей термін використав Кен Ноймеєр у книжці 1981 року "Навігація для ферми: гід із виживання поселенців в океані". Вона з'явилася на хвилі популярного в США руху back to the land - "назад до землі". Багато людей переїжджали з великих міст до передмість або сільської місцевості, займаючи ділянки, які нікому не належали - гомстеди. Оскільки земельні площі обмежені, люди зацікавилися можливістю жити на воді. У "Навігації для ферми" дають поради, як вирощувати городину й домашніх тварин на плавучій фермі, як отримувати максимум поживних речовин із мінімальної кількості їжі та здійснювати торгівлю між плавучими поселеннями-сістедами.

Відповідно до міжнародних угод, у нейтральних водах не діють жодні закони. Тому ідея оселитися у відкритому морі зацікавила лібертаріанців, анархістів, нудистів, прихильників вільного обігу наркотиків, захисників навколишнього середовища та інші спільноти з нетрадиційними поглядами. Найпопулярнішими базами для плавучих країн є круїзні лайнери та авіаносці. Також пропонували використовувати для них старі нафтові й зенітні морські платформи, а також спеціально збудовані плавучі острови.

Основу завтовшки у два-три метри роблять із коріння, накривають висушеним очеретом. Рослини швидко псуються у воді, тому острів треба оновлювати щотри місяці

Найдавнішими мешканцями таких штучних островів є народ уру - індіанці, які традиційно селилися на берегах озера Тітікака. Щоб захиститися від войовничих інків, уру повністю переселилися на штучні острови. Основу завтовшки у 2 - 3 м роблять із коріння, згори накривають висушеним очеретом. Рослини швидко псуються у воді, тому острів треба оновлювати щотри місяці. Їжу уру готують на вогні, який розводять на пласких каменях. За туалети слугують спеціальні маленькі острівці, до яких дістаються на очеретяних човниках. Нині на Тітікаці дрейфують 42 острови, на найбільших живе до 10 родин. На головному острові є вартова вежа, початкова школа та радіостанція. Всього уру залишилося близько двох тисяч. Більшість із них перебралися на сушу.

Британський художник, музикант і еко-активіст Річард Сова останні 14 років живе на островах у Карибському морі. Їх він створив власноруч. Перший почав будувати 1998-го. Матеріали переважно знайшов на смітниках: напхав пластиковими пляшками сітки для фруктів, скріпив їх мотузками. Із 250 тис. пляшок вийшла плавуча платформа 20 на 16 м. Нагору Сова поклав шматки фанери, насипав тирсу, бамбукові гілки, пісок і каміння. По краях посадив мангрові дерева, які розрослися й корінням скріпили основу. Острів проіснував сім років, доки його не зруйнував ураган.

2008-го Сова почав будувати новий острів. Нині на ньому є будинок господаря, три пляжі, два ставки й річка з водоспадом. Має пральну машинку, що працює на енергії хвиль, кухонну плиту на сонячних батареях і садок із пальмами, кактусами, шпинатом, помідорами та динями. Сова сподівається, що з часом подібні острови із пластикових пляшок з'являться в усіх куточках планети, і таким креативним способом можна буде хоч трохи очистити її від сміття.

Першу в світі суверенну плавучу країну заснував відставний майор британської армії та радіопірат Педді Рой Бейтс. 1966-го, шукаючи нове місце для свого підпільного "Радіо Ессекс", він натрапив на закинуту зенітну платформу в Північному морі, яку під час Другої світової війни використовували британські війська. Невдовзі потому влада країни розгорнула боротьбу з радіопіратами та заборонила мовлення з будь-яких морських об'єктів. 2 вересня 1967 року, за три тижні після набуття законом чинності, майор Бейтс проголосив себе монархом новоствореної країни - князівства Сіленд, а себе - князем Роєм І. Загальна її площа - 100 кв км, даних про кількість населення немає. Країна існує досі.

Сіленд - єдина мікрокраїна, якій вдалося проіснувати так довго. На неї нападали кілька разів - спочатку колега майора по радіопіратству, а тоді й британський королівський флот. 1978-го в князівстві відбувся переворот - німецький юрист Александр Ахенбах, який називав себе прем'єр-міністром Сіленду, захопив у заручники сина Бейтса. Вимагав у князя зректися влади. Та майор відбив усі атаки. А Ахенбаха й самого тримав у заручниках, доки за нього не попросив німецький посол у Великій Британії.

Не визнане жодною країною світу, князівство Сіленд має прапор, герб, гімн, валюту, сайт, онлайн-газету й паспорт. Його марки деякий час визнавала пошта Бельгії. Сіленд бере участь у професійних та аматорських спортивних змаганнях. Так, 2008-го команда князівства виборола першість на світовому чемпіонаті з метання яєць.

Нині князь Рой І живе у Великій Британії, йому 90 років. Теперішній правитель Сіленду - його син Майкл - так само мешкає на суші. Родина вже не зацікавлена у розвитку своєї країни. 2007-го платформу з князівством виставили на продаж за 750 млн євро. Про бажання купити Сіленд заявили власники файлообмінника The Pirate Bay. Але потрібної суми поки що не зібрали.

Найсерйозніше питання постійних поселень у відкритому морі розробляє Інститут сістедінгу, створений 2008 року американцями Вейном Гремліхом та Патрі Фрідменом. Активні дослідження почалися після того, як цим зацікавився бізнесмен і лібертаріанець Пітер Тіль  - засновник платіжної системи PayPal, інвестор Facebook - та виділив інституту перші $500 тис.

Мета сістедінгу - дати будь-якій маргінальній групі можливість перевірити, чи їхні утопії здійсненні. Тобто створити щонайбільше плавучих країн і поекспериментувати з різними політичними системами й урядами. На сістедах не буде податків, соціальної допомоги, звичних законів. Зароблятимуть вони на туризмі, наукових дослідженнях, видобутку корисних копалин. Можливо, там базуватимуться піратські файлообмінники, інтернет-компанії, будинки для літніх, в'язниці чи космодроми. Технології та правову базу для них розробляє Інститут сістедінгу.

Перший проект інституту - сістед-курорт ClubStead, який має дрейфувати поблизу каліфорнійського узбережжя вже з наступного року. Технічна документація для нього готова,  зараз шукають інвестора, щоб розпочати будівництво. На семи поверхах курорту розмістяться 100 номерів, два вертолітні майданчики, причали, казино, магазини, ресторани й усі необхідні системи життєзабезпечення. Коштує спорудження ClubStead $120 млн.

×