– А тепер терпи. Така твоя доля, – каже чоловік у першу шлюбну ніч героїні оповідання Еліс Манро.

Твори найсвіжішої нобелівської лауреатки кинулася шукати, щойно дізналася її ім'я. Привабила назва оповідання "Справжнє життя", про трьох подружок. Одна – вчителька, дбає про родину, а подружній секс сприймає як тяжку "свою долю". Друга – викладачка музики, постійно в пошуках чоловіка. Третя – кремезна вдова, яка полює на кроликів і чиє друге заміжжя гуртом облаштовують товаришки.

Героїні Манро багато розмовляють про призначення жінки. Це нагадало мені нещодавню суперечку за вином про Ольгу Кобилянську. Я наполягала, що вона є так само цікавою, як і сто років тому.

–?І що б ти порадила перечитати? – питає колега.

–?"Меланхолійний вальс", – відповідаю перше, що спало на думку.

А, про трьох подружок? Там все погано закінчилося

–?А, про трьох подружок? Художницю, вчительку й піаністку. Там ще все погано закінчилося.

Героїні Кобилянської так само обговорюють, чи повинні вони присвячувати себе родині. Тільки про секс не згадують. Подружки з оповідання Еліс Манро не сумніваються, що побратися хоч би з ким – єдина мета жінки. А в Кобилянської художниця Ганнуся насміхається з подруги, коли та заговорює про кохання:

–?О, розуміється! Треба борзо голівку під очіпочок пхати.

Хто з письменниць більше відповідає духу часу, вирішую визначити на зустрічі з однокурсницями. Із двох десятків 28-річних філологинь майже порівну у шлюбі й незаміжніх. За фахом працюють теж приблизно половина. Дітей у групі набереться з десяток, є вагітна, багатодітна та двоє незаміжніх мам. Власні книжки мають четверо. Одна зустрічається з нашим однокурсником.

–?І скільки ви разом? – питаємо.

–?Три роки.

–?І скільки з них одружені?

Замість відповіді регочемо всі. Найгучніше – самі "одружені".

До розмов про призначення жінки так і не доходить. Обговорювали нову книжку вагітної.

×