Один з авторів Конституції 1996 року Михайло Сирота, 49 років, критикує ухвалені у грудні 2004-го зміни до неї, говорить про зруйнований баланс у відносинах гілок влади і закликає створити нову конституційну комісію.
Чому зміни до Конституції такі недосконалі?
— Їх виписували й ухвалювали в жорсткому цейтноті. Тоді, коли було найвище напруження боротьби за президентське крісло. В таких умовах, "на коліні", майже неможливо виписати досконалі зміни, які б співвідносилися з іншими нормами Конституції.
Наступна причина: зміни ухвалювали не в інтересах суспільства і не через суспільну необхідність. Просто реалізовувалися домовленості фінансово-промислових груп, які боролися за президентську посаду.
Виконавча влада отримала два незалежні центри керування
І ще одне: зміни писали не спеціалісти. Все разом це призвело до того, що вони помилкові за своєю суттю і не забезпечують переходу від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми державного устрою. Ці зміни застрягли десь посередині. Вони зруйнували попередню систему стримувань і противаг між різними гілками влади, а нової не передбачили.
Що саме ви маєте на увазі?
— Зруйновано баланс відносин між законодавчою, виконавчою гілками влади і президентом. Останній приклад: Верховна Рада голосує за відставку уряду. Справді, в неї є таке право. Але в пункті другому своєї постанови вона пише: доручити міністрам виконувати обов"язки. Однак за Конституцією цих прав у Верховної Ради вже немає. Як і в президента немає права призначати уряд виконуючим обов"язки. Тобто це взагалі ніхто не може зробити. А обрати новий уряд може лише парламент наступного скликання. Таким чином уряд відправлено у відставку, і не можна ані призначити його виконувачем обов"язків, ані обрати новий.
А хто сьогодні призначає голів обласних і районних держадміністрацій? Як і раніше президент? Дивимося розділ повноважень президента — і не бачимо там таких. А от у розділі про Кабінет Міністрів сказано, що глав місцевих адміністрацій призначає-таки президент. То чому ж президентові не виписати ці повноваження в його розділі?
Виходить, що Кабмін формується парламентською більшістю. А президент продовжує призначати глав адміністрацій і керівників силових структур. Таким чином, виконавча влада отримала два незалежні центри керування. Це неминуче призведе до збою у системі управління. І, як наслідок, до її паралічу.
Зміни ухвалювали не в інтересах суспільства
Ще приклад. Згідно зі змінами до Конституції Верховна Рада "впродовж місяця" повинна сформувати парламентську більшість. А впродовж 60 днів — Кабінет Міністрів. В іншому разі президент може розпустити парламент. Я запитую: чому в частині першій написано "впродовж місяця", а в частині другій — "впродовж 60 днів"? Що, в першій частині не можна було написати "30 днів"? Місяць — це скільки: 28, 29 чи 30, 31 день? Це ж неконституційна норма.
А якщо президент не подає до Верховної Ради кандидатуру прем"єр-міністра, що тоді робити?
Справді, він же може робити це навмисне?
— Абсолютно вірно. І нічого не сказано, що буде, якщо президент кандидатури не подасть. Коли це суто формальний акт — що депутати запропонували, те президент і має подавати — то навіщо в суто формальні акти вплутувати президента? Якщо ж це прерогатива президента, то він може вибирати: подавати або ж не подавати цю кандидатуру. Бо він — як всенародно обраний гарант Конституції — відповідає за якість формування влади. Тому може сказати: "Я не подаю кандидатуру через морально-етичні чи професійні якості претендента".
На президента можна якось вплинути?
— Ні. А після 60 днів він має конституційне право розпустити парламент.
Дуже песимістично все це виглядає.
— Бо через неякісні зміни ми отримали розбалансовану Конституцію. Саме через це маємо глибоку урядово-парламентську кризу. Думаю, вона не тільки не вирішиться до парламентських виборів, а й ще більше поглибиться після них.
Треба не бойкотувати призначення суддів Конституційного Суду
І хто за все це має відповідати?
— Ініціювали зміни до Конституції й голосували за них Соціалістична партія, СДПУ(о), "Наша Україна", Партія регіонів і комуністи. Якщо політична криза розгортатиметься й далі, то відповідальність за неї вони мають взяти на себе.
Як можна вийти з цієї ситуації?
— Насамперед треба не бойкотувати призначення суддів Конституційного Суду і приведення їх до присяги.
Сьогодні ніхто системно не вивчає помилки в Конституції та шляхи їх виправлення. Ми звернулися з листом до президента України з пропозицією сформувати конституційну комісію. До неї увійшли б і народні депутати, і представники виконавчої влади, і відомі правники та юристи. Комісія мала б проаналізувати ситуацію, що склалася з Конституцією. Визначити, що треба зробити для виправлення найбільш помилкових її положень. А також — як продовжити реформу. Адже децентралізовувати владу, посилювати функції й можливості місцевого самоврядування справді треба.
Усі ці напрацювання повинна здійснити така конституційна комісія. Щоб наступний парламент десь у червні вже мав такий документ. А з вересня ухвалив нові зміни до Конституції, якими б зняв цю страшенну напругу.
3 
1
Комментарии