Як гадаєте, наскільки важливо жити "на повну"? Я маю на увазі, не відмовляти собі ні в чому, боротися зі своїми проблемами на одинці, тим самим ставати сильнішим духом та морально загартованим?Адже життя - це все.....І краса, і любов, і розлука, і розчарування і неймовірна ейфорія. А найголовніше - мені завжди хотілося (та до сих пір не покидає ця думка) знати, чи є в Києві людина, яка задоволена абсолютно всім, що відбувається навколо, всередині неї та своїми вчинками! Хочу поспілкуватися, просто жадаю віднайти її, подивитися в обличчя, заглянути в очі, та на цьому пізнати сенс Життя.

Адже якщо він є у одної людини, його може віднайти будь-хто.........