Вседозволеність – річ смачна. Зеленський не виріс з вертольотів і замків

Влада напрацювала собі на цугцванг

Є таке застаріле слово і поняття, що не старіє, – нувориш.

Нуово риш. Багатий. Нові гроші, той, хто нещодавно розбагатів, якщо хтось не знає значення терміну.

У далекому 1990 році, коли вихідці з СРСР були ще відносною дивиною для цивілізованого світу, будучи в славетному місті Сіетлі, я потрапив до будинку представника старих грошей. Ну, як старих? За американськими поняттями - статку сім'ї майже 200 років. Не те щоб припливли до Штатів на "Мейфлавері", але дуже близько по роках.

І бізнес такий дивний, не пацанський за нашими поняттями – не нафта, газ, метали чи зброя, а фабрика, яка виготовляє кабінетні роялі.

Маєток красивий до болю в очах, незліченна кількість акрів, смарагдового кольору трава, вдалині пасуться коні, просторий будинок, скло-дерево-камінь без ліпнини та янголят, обставлений з неймовірним смаком.

Хазяїн у джинсах і банальній картатій сорочці поверх базової футболки - усміхнений, терплячий до нашого печерного інгліша, до роззявлених під подиву ротів. Ми привезли до США футбольний клуб "Дніпро", футболісти – народ простий, не завжди вихований.

Я побачив витончений рояль, що стояв з відкритою кришкою, сів і почав щось грати... Не "Мурку", звичайно, але й не Брамса - щось з естради. Озирнувся, ззаду стоїть господар. Я з вибаченнями підвівся.

– Продовжуйте, – заспокоїв мене він.

І хитро посміхнувся.

- Вам буде приємно, напевно... на цьому роялі грав Ростропович...

Не пам'ятаю його прізвища і марку роялів не пам'ятаю. Але дуже добре врізалася в пам'ять манера поведінки: відсутність пихи і показної розкоші.

У 1990-ті роки мені довелося побачити багато співвітчизників, які швидко розбагатіли. Дуже швидко розбагатіли. Іноді настільки, що власник маєтку в Сіетлі їм і в підметки не годився б.

Пройшовши рівень сауни, паленого бухла, б**дів і крадених БМВ, вони швидко виходили на простори довгих кокаїнових доріжок, дорогих ескортниць та мерседесів останніх моделей, які замовляли прямо із заводу.

І при цьому залишалися жадібними, обмеженими хамами, що зневажають оточуючих і витирають ноги об всіх, хто нижчий за рангом і станом.

Швидкі гроші, нічого не вдієш.

Гелікоптери, літаки, дні народження з обідами і на царському посуді в середньовічних замках, ванни з "Вдови Кліко" або "Кристалу", офіціанти, вбрані лакеями, лакейне оточення, що гне спини при даруванні подарунків...

А спробують не зігнути - пан зацькує!

Приголомшлива самовпевненість, погана освіта, недолік виховання, жадібність і зневага до оточуючих у поєднанні з великими грошима - гримуча суміш.

Вседозволеність – річ смачна. Одна справа говорити: ескорти - нах*й! А інша справа реально їздити без ескортів, коли немає прямої потреби.

І не літати на гелікоптерах ДСНС у своїх особистих справах, навіть якщо дуже треба на ювілей.

І розуміти, коли можна гуляти ювілей із ведмедями, а коли не варто. Ну, не вчасно. Можна випити із друзями, але без купецького розмаху. Тим більше, коли у половини країни на тебе кропив'янка. І дати вийшли невідповідними - або сумувати офіційно, або феєрверки в горах запускати - поєднати не вдасться.

Нинішня влада напрацювала собі на цугцванг. У чомусь вона винна сама, щось їй організували недоброзичливці, але якщо брати в цілому, нічого особливого не відбувається. Кожну владу в Україні атакували з моменту закінчення виборів і до відходу. Це у нас національний вид спорту.

Потрібно вміти лавірувати, домовлятися, шукати компромісні рішення. Це політика, а не естрадна тусовка, хоча ситуація чимось схожа.

Рінат Леонідович - не ангел, народився без золотої ложки в роті і має деякі особливості в біографії, які дуже впливали на формування характеру і методів роботи. Він договороспроможний, якщо перед ним не стукати цим місцем по роялю. А якщо починаєш стукати, то вибачай. Він теж нувориш, але той, хто вижив, зберіг і примножив свій стан, а це дорогого коштує. Порівняно з нинішніми, Ахметов – це вже старі гроші.

Робити йому козу – стратегічний прорахунок. Брати його на переляк – найгірша тактика з усіх.

Будь-яку помилку тепер буде виставлено на загальний огляд, прокоментовано, збільшено до відповідних розмірів і відлито в бетоні.

Ти цього хотів, Жорже Дандене? Отримай!

Найгірше, що країну лихоманитиме. Страждати від цього буде не Рінат Леонідович і не Зеленський із ювілярами, а економіка, курс гривні та наша репутація.

З Путіним біля воріт - це саме те, що лікар прописав, щоб померти всім разом.

Але людям, які не виросли з вертольотів, замків та ескортів, на це начхати.

Боюся, що для перетворення з нуово риш на олд мані у них не залишиться ні часу, ні можливості.

Оригінал