У США хочуть цензурувати всесвітню історію

Facebook і заповіти Мартіна Лютера Кінга

Два інформаційні повідомлення, пов'язані з політикою соціальних мереж, привернули мою увагу останніми днями. Перше – про долю інтерв'ю, взятого невісткою Дональда Трампа журналісткою Ларою Трамп у колишнього президента США для свого онлайн-шоу. Розмістила його на сторінці в Instagram. Однак публікація згодом була видалена адміністрацією соцмережі з поясненням, що не мають наміру допускати на своїй платформі будь-яких заяв цього політика. Також журналістку офіційно попередили, що обмежать можливості її сторінки, якщо подібні дії повторяться (попередження Лара Трамп навела на своїй Instagram-сторінці). До цього додам факт, що власником мережі Instagram є Facebook, Inc.

У видаленому інтерв'ю Дональд Трамп критикував чинного президента США Джо Байдена. Зокрема, він не погоджувався з його економічною політикою. Трамп заявляв про наміри балотуватися на посаду глави держави у 2024 році, а також обіцяв провести масштабний мітинг. Але Facebook буде видаляти всі виступи та промови Дональда Трампа, хто б їх не розміщував, через блокування його облікових записів. Офіційною мотивацією цього є те, що виступи Трампа у соціальних мережах на початку січня спровокували штурм Капітолію і людські жертви, - пише Сергій Грабовський для видання "День".

Що ж, факт штурму – річ незаперечна, як і заклики Трампа "приходити до Капітолію". Проте прямих закликів до штурму Трамп не виголошував, чи не так? І жоден суд цього не зафіксував у своєму рішенні. А тому вилучення з соціальних мереж у всіх користувачів усього, пов'язаного з новітніми виступами колишнього президента виглядає не просто цензурою, а виявом модної нині cancel culture – "культури скасування", тобто чогось на кшталт того, що було в СРСР у 1930-х, коли "неправильних" персонажів – політиків, письменників, учених – заклеювали у шкільних підручниках і вирізали з енциклопедій (передплатникам висилали спеціальні сторінки, які слід було вклеїти на місце вирізаних); мовляв, ніколи таких не було і бути не могло. При цьому тим, хто помер "до історичного матеріалізму", як висловлювався Остап Бендер, від такого "скасування" було ані холодно, ані жарко, а для тих, хто жив у 1930-ті, наслідки були страхітливими – зазвичай миттєва смерть від чекістської кулі чи розтягнена в часі смерть у ҐУЛАҐу. Мало кому щастило – їх просто викидали на суспільний маргінес… Агов, а як же перша поправка до Конституції США щодо свободи думки та слова? А вона, як нам кажуть, не стосується приватних компаній, таких, як Facebook, Inc., вони самі собі встановлюють правила, і "скасовують" тих, кого хочуть.

Я згоден із тим, що варто виходити із закликів до масових заворушень, якщо вони з'являтимуться у соцмережах у ретрансльованих будь-ким виступах Трампа, проте чи припустимо "скасовувати" колишнього президента США?

Друге повідомлення стосується особи нападника, який здійснив наїзд на поліцейських біля Капітолія у Вашингтоні. Ним, за даними CNN, BBC News та NBC з посиланням на джерела у правоохоронних органах, виявився 25-річний Ноа Грін, мешканець Індіани. Що важливо: напередодні нападу у соціальних мережах він писав, що недавно звільнився і відправляється у "духовну подорож", додаючи, що страждав від наслідків необдуманого вживання наркотиків. Ноа Грін багато писав про діяльність радикальної політично-релігійної організації "Нація ісламу". Нині його сторінки видалені Facebook з посиланням на "політику щодо небезпечних осіб та організацій".

Унаслідок наїзду двоє поліцейських отримали поранення, один з них згодом помер у лікарні. Сам Ноа Грін вихопився з авто, розмахуючи ножем (така от "духовна подорож"), після чого був тяжко поранений іншим поліцейським, а потім також помер від ран.


У поліції негайно заявили, що інформації про Гріна в базах даних не знайшлося, і що, вочевидь, він не служив в армії. "Це не виглядає як щось пов'язане з тероризмом, але ми, звичайно, продовжимо розслідування", - заявив в.о. глави поліції Вашингтона Роберт Конте. Ага, намагання вдертися на авто на територію Конгресу США, пробивши зовнішню огорожу Капітолія та наїхавши на поліцейських, "не виглядає як щось пов'язане з тероризмом". І вимахування ножем теж не має з ним нічого спільного. Проте чи міг Конте щось погане сказати про Гріна, якщо останній був мулатом, а колір шкіри в нинішніх США майже офіційно – чеснота, яка апріорі вивищує будь-якого?

Найцікавішим у цьому всьому є належність нападника до "Нації ісламу" - легальної та чисельної організації, яка об'єднує виключно чорношкірих, і не лише у Сполучених Штатах, а і в Британії, Канаді, Франції, Гані та на Карибських островах. Ідеологія "Нації ісламу" містить тези про "демонічну білу расу", про те, що лише чорна раса – істинна перша раса людей, а афроамериканцям судилося стати богообраним народом, що білий колір шкіри є рецесивним, а чорний – домінантним, і тому білі поступаються чорним, що білі люди штучно виведені чорношкірими у давні часи, що США – це новий Вавилон, який має впасти, що 13 чорних племен створили стародавні цивілізації, в тому числі єгипетську, та звели Мекку – і так далі, і таке інше. Іншими словами, "мила картинка" для легальної організації, чи не так? А, ледве не забув: згідно з приписами "Нації ісламу" міжрасові шлюби є чимось диявольським і суворо забороненим.

Годі й казати, що "Нація ісламу" не має нічого спільного з рухом проти расової дискримінації, бо, як підкреслював Мартін Лютер Кінг, метою цього руху є рівність усіх людей, незалежно від раси. Годі й казати, що ідеологія "Нації ісламу" не має нічого спільного з ісламом як світовою релігією, де відсутні расистські компоненти, навіть у найбільш радикальних течіях…

І от ці ідеї можна вільно поширювати у Facebook, і сторінки Ноа Гріна там заблокували лише post factum, хоча, переконаний, і цей персонаж, і його ідейні натхненники заслуговували на запобіжні заходи (і не тільки з боку адміністрації соцмереж) куди більше, ніж Дональд Трамп. Адже Facebook – не суто американська, а всесвітня мережа, тому намагання поширити винахід лівацької професури університетів США, тобто де-факто неосталіністську cancel culture на всю планету, варто, як на мене, розцінювати як втручання у внутрішні справи інших країн і спробу цензурувати всесвітню історію.